Помаранчеве хрещення Народної партії? Або Стара гвардія під новими знаменами

Нещодавно на першій сторінці районної газети “Нові горизонти”, у рубриці “В партійних організаціях” була розміщена стаття про проведення конференції районної організації НПУ. Там головою районного осередку партії було обрано голову Коропської районної ради П.М. Демиденка.

В кращих традиціях “піару”, стаття розповідає і про історію НПУ, ї про її чисельність і хто є лідером партії. Не забули постригти купони і з виборів 2004. Зокрема, “заступник голови обласної організації Народної партії Г.М. Панченко наголосив, що особливо партія проявила себе в дні президентських виборів, коли … заспокоїла суспільство”.

Мушу сказати пану Панченку, що громада Коропщини ще довго буде пам’ятати, як голова райради П.М.Демиденко в дуеті з колишнім головою Коропської райдержадміністрації М.О.Півнем “заспокоювали суспільство” під час виборів. Тому не варто було говорити про це в Коропському районі, приймаючи до лав партії таких членів.

До речі, про те, що перші два тури виборів були проведені в районі з порушеннями закону пан Демиденко особисто наголошував на сесії районної ради, яка, на вимогу громади, кінець-кінцем відбулася на початку грудня 2004 року. Тоді Петро Миколайович, не зупиняючись на подробицях, одразу назвав порушення “незначними”, і до теперішнього часу прокуратура району мовчить стосовно цієї теми.

Так, важко заперечити той факт, що в тяжкі для України часи голова Верховної Ради України Володимир Литвин взяв на себе весь тягар пошуку компромісу між двома протилежними силами. Але, враховуючи зазначене, хочеться побажати НПУ обережніше ставитися до кадрової політики, щоб новоспечені члени партії не забруднили славу лідера НПУ своїми здобутками.

Панове політики! Готуєтеся до майбутніх виборів – готуйтеся. Але не розкрадайте славу у людей, котрі дійсно будували перемогу Президента України В.А.Ющенка.

На останок, мушу додати, що не звертаючи увагу на заяви Президента України про незалежність ЗМІ, пан Демиденко залишається головним цензором місцевої газети. Це я можу стверджувати тому, що не відчув різниці в спілкуванні з редакцією газети: що півроку тому, що тепер - матеріали не бралися і не беруться до друку, якщо в них згадується прізвище голови райради.