Черномирдін: Таємниці любові і «благородных девиц»

Віктор Степанович Черномирдін так і не пояснив чернігівським журналістам: за що любить Чернігівщину Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні. А все ж хотілося знати...

«Институт благородных девиц»

Ви б почули, як люблять Віктора Степановича дівчата-студентки Українсько-Російського інституту! Вони аж пищали, та ні – вищали від захвату, коли Черномирдін з’явився в чернігівському обласному муздрамтеатрі ім. Тараса Шевченка.

Вони ще досі не оговталися від минулорічного візиту, коли Віктор Степанович аж розцвів від поцілунків. Тоді майже кожна з нагороджених стипендією намагалась поцілувати доброго „дядьку Черномора”. Певно, в інституті благородних дівиць, вибачте, Українсько-Російському інституті знають як розчулити Віктора Степановича.

Тож і цього року, одержуючи стипендії, дівчата-студентки просто шаленіли.

За дивним збігом обставин іменні стипендії Надзвичайного й Повноважного Посла одержали одні дівчата. Класні дівчата! Аж десять класних дівчат!!

Нічого не поробиш, але хлопчиків Віктор Степанович не любить. А може вони вчаться гірше?

Таємниця золотого ключика

Черномирдін довів на прес-конференції, що може, як партизан мовчати, у чернігівському партизанському краї. Як не допитували його журналісти, яка сума іменної стипендії Віктора Степановича – він не здався.

Уміло, по-дипломатичному, як і належить, відбивався від наскоків:

- У них спросите.

- Так они же не рассказывают!

Після довгих перемовин Черномирдін сказав:

- Деньги мои личные. Денег много не бывает. Мы сделали так, чтобы эта стипендия была на уровне. Не мелочиться.

І тут Посол схопився за ниточку.

- Первым делом я узнал какая стипендия президентская. Главное, чтобы она не была больше. Президентская. Чтоб потом не сказали… изголяется. Вот и все.

Якщо вас ця відповідь не задовольнила – звиняйте. Віктор Степанович більше - ні пари з вуст.

Чим вимірюється Велика любов

Кореспондент „Високого Валу”, пометикувавши трохи, вирішив зайти до дипломата з тилу і все ж дізнатися істину. Скільки зробив Черномирдін для Чернігівщини? Як колись учив Ельцин: „Каждое утро ты должен спрашивать себя - что я сделал для Украины?”

Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні ще 5 років тому то обіцяв на ноги поставити завод карданних валів у Чернігові, то йому показували одне підприємство, то інше. І він завжди говорив:

- Надо вам подготовить предложения по инвестиционной привлекательности области.

Усі чотири губернатори тільки тим і займалися, що готувалися і показували. Коли ж буде толк?

От і сьогодні шановний гість мудро мовив:

- Надо бы провести круглый стол.

Певно, саме з того уявного стола і потечуть нарешті очікувані інвестиції.

І тут кореспондент - бац - запитання:

- Чим ви пишаєтеся, пане Посол, що зробили для Чернігівщини, окрім 10 стипендій, може сприяли інвестиціям?

- Горжусь тем, что я люблю Черниговщину! Поэтому я говорил и еще могу раз. Больше и чаще, чем в Черниговскую область, я никуда не ездил. Понимайте, как хотите.

Ось вона справжня, велика, загадкова і не-збаг-нен-на (!) любов російського брата.

Чим і тішуся...