На віллі Кучми вісім спалень

У кожній кімнаті стоїть плазмовий телевізор

У селі Чайкине Новгород-Сіверського району на Чернігівщині три роки тому звели будинок для екс-президента Леоніда Кучми. До села Чайкине Чернігівської області автобус із райцентру Новгород-Сіверський відправляється о п’ятій ранку. Асфальтована дорога тягнеться сосновим лісом упереміш із березовими гайками. Минаємо село Шестаки з дерев’яними почорнілими від часу хатами.

— Кілька років тому Путін із Кучмою заїжджали до Чайкиного. То розвалюхи в Шестаках камуфляжною сіткою прикривали, — глузливо каже вусатий молодик, який їде з дружиною із Чернігова в село на гробки.

У сусідньому селі Буда-Вороб’ївська стоїть застава. Придорожня табличка повідомляє, що ми в’їжджаємо у прикордонну з Росією зону. На в’їзді до Чайкиного камінь із написом ”Батьківщина президента України Леоніда Кучми”.

— Насправді Л.Д. (так називають у селі Кучму) народився за шість кілометрів звідси, у селі Олександрівка Семенівського району, — розповіли ”ГПУ” місцеві жителі.

В Олександрівці мешкають  двоє двоюрідних братів Кучми по батьківській лінії — 70-річний Василь та молодший на кілька років Микола Лобки.

— Отец Леонида Даниловича работал объездчиком в лесничестве, которое было приписано к Чайкинскому сельсовету. Жили они с Параской на кордоне лесничества, возле села Караси, которое значилось уже за Александровским сельсоветом. Вот потому и говорят, что Леонид родился в Александровке, — розповіла ”ГПУ” дружина Василя Антоніна Опанасівна, 75 років.

— Після народження сина Параска жила в Карасях, у батька мого чоловіка Василя, — продовжує жінка. — Потім купила в Чайкиному хату. Леонід пішов тут до семирічки. А тоді забрав маму до себе в Дніпропетровськ. Параска до нас часто приїжджала, любила поняньчити нашого сина Юру. На сімейній раді вирішили похоронити Параску Трохимівну в Олександрівці. Тут похований і рідний брат Леоніда Даниловича Олександр, який умер у 46 років. (У своїй книжці Л.Д. Кучма називає брата Олексієм і вказує, що той помер у 56 років. — ”ГПУ”). Кучма тоді був на Байконурі й не зміг приїхати на похорон. Були тільки його жінка Людмила й донька Лєночка. Леонід приїжджав уже на 40 днів.

Чотири роки тому в селі звели так звану віллу Кучми. Коли екс-президент приїжджає у село, зупиняється в цьому будинку.

Наступного дня після закінчення будівництва Леонід Данилович покликав селян ”на чай”. Розказують, що президент вийшов до столу і спитав одну з жінок: ”Скільки в тебе дітей?”. ”П’ятеро”, — відповіла та. Тоді президент виніс із дому 10 тисяч доларів і віддав їй. Ще й пообіцяв: якщо народить шосту, дасть ще стільки ж.

Розповідають, що до Кучми підійшла одна з його однокласниць. ”Льоня, а мені?” — начебто попросила.

Подейкують, президент витягнув із кишені кількасот доларів і поклав їй зверху на груди.

На ”віллу Кучми” ”ГПУ” потрапити не вдалося. Гувернантка Валентина дозволила лише сфотографувати помістя. Кажуть, там не менш як вісім спалень. Кожна має по санвузлу з ванною. В усіх кімнатах є телевізори з великим плазмовим екраном. Найбільша кімната — у дружини Людмили Миколаївни. У спальні Леоніда Даниловича підлога застелена ведмежою шкурою. Є приміщення для чаювання і гри в шахи, сауна та російська лазня. На першому поверсі великий басейн і бібліотека не менш ніж на 20 тис. томів. Місцевим школярам дозволяють там брати книжки.

За кілька кілометрів від Чайкиного, у селі Карасі, Кучма має ще  дерев’яний літній будинок. Поряд — дача нардепа від Партії регіонів Тетяни Засухи, теж дерев’яна. Але місцеві твердять, що Засуха любить зупинятися на ”віллі Кучми”. Вона має там свою кімнату.

— Мені Тетяна Володимирівна Засуха теж три роки тому дала 500 доларів на лікування дитини, — каже Людмила Черняк, мешканка сусіднього села Олександрівка. До Чайкиного вона приїхала в неділю у церкву. — У мене донька Яночка хвора на ДЦП. А Данилович цього року виділив путівку в Трускавець. Я дуже їм вдячна.

Жінка говорить, що сама виховує трьох дітей. Її чоловік кілька років тому повісився.

На початку 2000-х нардеп Тетяна Засуха відкрила в Чайкиному агрофірму імені Шевченка.

За два терміни президентства Кучми ”головиха” — так називають у селі Тетяну Володимирівну — збудувала дитсадок, школу, де вчаться майже 100 учнів, церкву і приміщення для сільради.

Для фахівців звела вісім єврокотеджів. Ще агрофірма мала у селі на вулиці Кучми двоповерховий будинок на 24 квартири.

— Коли в’їжджали, то квартири були як лялечки, з водогрійними колонками й імпортними люстрами. А тепер усе розвалюється, — зітхає 34-річна вчителька Тетяна Дубіна.

Торік мешканці будинку захотіли приватизувати квартири, але Засуха не схвалила їхніх намірів. Якось прийшла до кабінету голови сільради разом із Леонідом Кучмою.

— Він її заспокоював, сказав, що не можна виганяти людей на вулицю, — згадує голова сільради Людмила Стуканова.

Директор агрофірми Ольга Липська, 36 років, пояснює ”ГПУ”:

— Ми дали квартиру в цьому будинку сім’ї Каленченків. Чоловік мав працювати зоотехніком, а дружина — селекціонером. Вони три місяці пропрацювали й пішли, — каже. — А квартиру хочуть залишити собі.

Мешканці Чайкиного діляться на ”засухинських” і ”кучмістів”. У селі є ковбасний завод. Ті, кого не влаштовують порядки на агрофірмі, йдуть працювати туди. Торік у селі відбувалися вибори сільського голови. Конкуренткою Стуканової на них була директор агрофірми. За неї проголосувало 60, а за нинішню голову сільради — 400 селян.

Днями сесія сільради дала дозвіл приватизувати квартири в ”засухинському” будинку.

Любов Коток живе в Чайкиному 12 років. Вона зайняла старий будинок, у якому раніше була сільрада. Люба — біженка з Грозного.

Приїхала жінка сюди з матір’ю, донькою і сестрою. Мати вже померла, донька вийшла заміж у Черкаси, а сестра повернулася в Росію.

Будинок Любові дали в селі безплатно. Але він старий, валиться. Підлога в дитячій кімнаті згнила, дах дірявий. У Грозному жінка була перукаркою, а тепер працює скотаркою в агрофірмі.

— Здоров’я втратила, — плаче, — 60 корів за ніч мила — хвости й боки. Як побачать, що тварини брудні, штрафують на третину зарплати. Із 300 гривень сто забирали.

Донька кличе Любу в Черкаси. Жінка каже, що, мабуть, поїде.

Фото автора