Іванівське земельне питання: Кооператив родичів

Місяць тому вони стояли спинами до облдержадміністрації і ніби закликали обласну владу «вгамувати апетити Брайка» - в.о. голови Чернігівської РДА. Правда, робили це, повернувшись спиною до вікон. Мабуть, аби ніхто не впізнав у лице і не зафіксував на фото.

Бо, як стало відомо пізніше, підстав для пікетування не було. Хоча, ні – одна могла бути: нагадати про свого ватажка, ініціатора і натхненника. А може, просто відпрацювати гроші за «акцію протесту»?

Бо зазвичай упевнені в своїй правоті люди не відвертаються від того, кому цю правоту пояснюють. Навпаки – дивляться в очі і переконують. То що ж було навпроти облдержадміністрації?

Питання про ніби небажання районної влади виділити в селі Іванівка земельні ділянки членам щойно створеного «Садівничого товариства Чисте ІМА» під опікою депутата Чернігівської районної ради, члена фракції «Наша Україна» і колишнього заступника голови Чернігівської РДА Михайла Артюха стурбувало громадськість.

І незабаром з’явилася ще одна ініціативна група людей, яка також заявляє про своє законне право отримати землю в рідному селі. Більше того, вони висловлюють готовність «навести порядок у складному питанні» й не дати «випадковим і стороннім» людям обійти закон і справедливість.

І невдовзі дванадцятеро іванівців зустрілися з в.о. голови Чернігівської РДА Володимиром Брайком. Мета – обмінятися думками, дізнатися позицію районної влади стосовно актуального питання. А заодно люди принесли і свій список тих, кому потрібна земля.

Спочатку іванівці висловлювали стурбованість і обурення: вони, корінні жителі села, які тут народилися, виросли, все життя працюють, мають по двоє і більше дітей – досі не отримали ділянки для розвитку свого господарства (за законом, там же можна будувати й житло). А товариство з 86-ти членів, майже половина з яких – чернігівці, вже накинуло оком на 17 гектарів колишнього колгоспного саду, що належить тепер державному резерву.

І хто ж у числі організаторів цього «Чистого ІМА»? Чи й справді люди з чистою совістю? Іванівці в один голос кажуть інакше: найголовніший із них має будинки і земельні ділянки. Зареєстровані, в тому числі, й на родичів. Це той, кого було звільнено з посади заступника голови РДА ніби через людські скарги, некомпетентність і невідповідність посаді.

Знають земляки пана Артюха давно, та особливо уважно почали до нього придивлятися після помаранчевої революції, на хвилях якої той «вийшов у люди», тобто посів крісло у районній владі. Проте «шапка Мономаха» частенько виявляється завеликою і важкою для непідготовлених – словом, не того розміру.

Але ж яка вона тепла і престижна! І ой, яка неохота її знімати. Тим більше, що трохи поносивши, вже набуваєш нездорової залежності, від якої й лікуватися не хочеться. Як від алкоголю або ж чогось гіршого…

Тим часом житель Іванівки Василь Коваленко висловив побоювання селян і з приводу можливого самозахоплення землі надто активними односельцями, які також мають по дві ділянки і не по одному будинку.

Ні для кого не секрет – у селі є люди, що живуть із реалізації землі. А половина всіх чернігівців, які звертаються з проханням отримати ділянку, прагнуть її лише в найближчих селах. Хоча, як справедливо зауважив хтось, вирощувати картоплю з помідорами можна й на віддаленіших від міста землях.

А от, приміром, чоловік Валентини Приходько, афганець, та його син, студент одного з чернігівських вищих навчальних закладів – взагалі не мають своєї землі. І таких у селі чимало.

Отож, на думку жінки, треба зробити «ревізію» двох списків та визначити, кому ж насправді треба надати землю, а кому й відмовити. Адже в списку нового садівничого товариства «Чисте ІМА» є такі, що в 90-х роках отримали ділянку, продали її та хочуть іще.

Валентину Іванівну підтримала вся делегація. Однак люди погоджуються з тим, що і в списку Михайла Артюха є нужденні односельці, але вони – не в більшості.

Особливу увагу привертають 33-є чернігівців, серед яких і суддівська родина, і син відомого в області лікаря, і художник, що вже, як твердять знаючі, один раз отримав землю в районі, і якісь однофамильці (чи родичі), прописані за однією адресою, і родичі та друзі пана Артюха та його іванівського «побратима по справі» на прізвище Короткий…

- Так, без сумніву, відбувається спроба задовольнити власні інтереси через простих людей, - сказав іванівцям Володимир Брайко. – Але я прошу вас зрозуміти: райдержадміністрація ніяких дій назустріч новоствореному товариству не зробила. Вони зареєструвалися 2-го лютого, 5-го подали заяву, а 18-го вже вийшли «шукати правду»… Безумовно, я готовий у межах своїх повноважень допомагати у вирішенні цього питання. І, на мою думку, треба створити ініціативну групу, куди включити і представників протилежної вам сторони, провести збори, на яких проаналізувати ситуацію та виробити критерії, за якими людина має право на земельну ділянку, і скласти єдиний список. Щоб усе було справедливо, не треба забувати й про жителів села Количівка - адже вони теж належать до Іванівської сільської ради. А вже тоді розпочати технічну роботу з оформлення відповідних документів. На моє переконання, тільки сільська громада може сама розібратися і правильно вирішити назрілу проблему, а влада не повинна ставати між людьми. Звісно, всі служби, причетні до земельного питання, консультативно допомагатимуть. Коли всі документи будуть готові – тоді РДА прийматиме рішення стосовно передачі в користування людям землі з державного резерву.

Далі серед людей зайшла мова про законні шляхи й механізми отримання ділянок: одні казали, що, перш за все, треба ввести означені 17 гектарів у межі населеного пункту, а інші наголошували, що ця процедура не з дешевих…

Була й думка про те, що відразу необхідно замовляти проект нового сучасного садівничого селища, яке б мало нормальні дороги, систему водопостачання та інші комунікації, а не виглядало б «хаотичним посміховиськом».

Отож схоже, що іванівське земельне питання переходить із мітингового русла в конструктивне. Проте поживемо – побачимо, чи це дійсно так. Бо пан Артюх, схоже, не на жарт узявся «виводити Брайка на чисту воду» - ще до описаної історії було послано «колективне звернення-скаргу» до Президента України.

Ось кілька цитат із того документу. Звісно ж, мовою оригіналу:

«Ми, нижче підписавшиїся місцеві мешканці с. Количівка, змушені звернутися нарешті до Вас, так як в склавшійся ситуації більше небачимо іншого вирішення нашого скрутного питання…»

«… ми плекаємо надію на те, що Ви звернете увагу на нашу колективну скаргу, тому що більше нам допомоги чекати немає звідкіля, ми просто змушені будемо звернутися в засоби масової інформації та на телебачення за для того щоб відкрити очі світу на те, хто стоїть у влади в Чернігівському районі, якщо навіть нам доведеться вийти на вулиці та сісти під вікнами Районної державної адміністрації, так як ми це зробили відстоюючи помаранчеву революцію та обиравши Вас Президентом, стерпівши навіть сльозогінний газ та гумові кийки які до нас застосувала міліція, що навіть статистика довела більше активнішого руху «Нашої України» ніж в Чернігові не зафіксовано… і тоді ми свого добилися, обравши вас Президентом, доб’ємося і зараз, але допоможіть тепер ви нам…».

У такому ж стилі на двох сторінках «викладені» й звинувачення на адресу районної державної адміністрації, в якій і сам пан Артюх не так давно «служив».

Любов ПОТАПЕНКО

Витяг зі списку «нужденних» членів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство Чисте ІМА», які претендують на термінове отримання земельних наділів:

1 Антипець Людмила Семенівна – мати судді Антипець, чернігівка

2 Антипець Микола Андрійович – батько судді Антипець

4 Березін Степан Сергійович – родич (племінник) Артюха

5 Білоножко Олексій Михайлович

6 Білоножко Наталія Михайлівна

7 Білоножко Сергій Григорович (троє родичів Іванівського сільського голови)

9 Бойко Олександр Миколайович

10 Бородуха Оксана Василівна

11 Брунька Андрій Йосипович

12 Брунька Олександр Йосипович (четверо людей від Артюха)

13 Буглак Наталія Григорівна – родичка (сестра) депутата сільради

14 Валевич Алла Михайлівна – паспортист сільради, чернігівка

15 Ганжа Ігор Вікторович – син співмешканки Артюха

16 Ганжа Леся Вікторівна – дочка співмешканки Артюха

24 Дорошенко Юлія Григорівна – дочка депутата сільради

25 Ємець Володимир Володимирович – художник, якому дають землю в Брусилові, чернігівець

26 Зуйок Олександр Ігоревич – родич завуча школи

29 Карета Сергій Олександрович – син головного лікаря обласної дитячої лікарні, чернігівець

30 Коровайко Оксана Сергіївна – дочка колишньої дружини Артюха

32 Короткий Володимир Васильович – родич друга Артюха

33 Короткий Микола Михайлович – сам друг Артюха, голова кооперативу

34 Лазаренко Микола Миколайович – родич директора школи, чернігівець

35 Лазаренко Юлія Віталіївна – також якась родичка директора

50 Петренко Ігор Миколайович – син секретаря сільради

51 Петренко Світлана Сергіївна – невістка секретаря сільради

56 Похалько Сергій Миколайович – колишній начальник районного управління юстиції, чернігівець

57 Пушкар Олександр Михайлович – син завклубом

62 Ровнік Микола Васильович – родич Артюха

64 Руденко Олександр Анатолійович – син подруги Артюха

65 Руденок Микола Михайлович – зять Артюха

70 Слісар Андрій Валерійович – племінник судді

73 Струк Сергій Іванович – родич голови сільради

77 Чиж Людмила Михайлівна – бухгалтер сільради

78 Чорна Олена Василівна – брусилівська подруга дочки Артюха

79 Швидка Олена Петрівна – дочка завуча школи

82 Шульга Євгеній Вікторович – заступник начальника районної податкової інспекції, чернігівець

84 Ярош Володимир Михайлович – заступник начальника РЕМ, чернігівець