Як я створював міфи-страшилки про Україну

Cьогодні цілеспрямовано вселяв громадянам Росії повну ахінею. Вийшло на ура.

Вирішив підновити національно-вірну зачіску. Зайшов у перукарню, розтлумачив, як стригти. Перукарка розгублено опустила ножиці: «Що, от так прямо наголо, тільки чуб?!»

- Звичайно! У нас на Україні, всі так стрижуться!

На жарти мене пробрало, розумієш.

Перукарка не вірить, і я починаю натхненно нести пургу: мол, носити національні зачіски громадяни України чоловічої статі зобов‘язані за законом. Чуб, оселедець, горщик - інших варіантів немає. За дотриманням правил зачіски стежить міліція. А мені потрібно незабаром вертатися на Батьківщину - от і стрижуся, щоб на митниці не було проблем.

У кожному ресторані, згідно закону, в меню повинне бути сало. По святах для всіх обов'язкове носіння вишиванок. А держчиновникам - щодня. І т.п.

До кінця моєї стрижки навколо мене зібрався весь колектив перукарні. Одна з майстрів нерішуче встряла:

- У мене родичі в Чернігові, вони фото надсилали - нормальні там зачіски...

- Ну - поблажливо відповідаю, - Чернігів це провінція. Там за правилами стежать не строго. А в Києві із цим суворо!

Думаю, перукарки ще довго будуть розважати знайомих билинами з українського життя.

Це я до чого - новини російські дивлюся. Мій сьогоднішній експеримент багато чого пояснює.

У Росії немає політичних новин - ніхто не створює й не валить коаліції (без цього, чесно кажучи, нуднувато, і начебто чогось не вистачає). Тільки обсяги, урядові програми, накоси, удої, вирівнювання економічної ситуації й багато гарних слів про регіональних лідерів. А центрові які молодці! А Уго Чавес який спритний парубок!

Багато поганих слів (непрямим текстом) - про Америку.

Ще більше поганих (самим прямим) про Грузію.

Новини «сУкраїни» - повний абзац.

Показують в «Вістях» якийсь мітинг якихось профспілок. Природно, на Майдані. Природно, з вимогами поліпшити життя простого народу тут і негайно. Всі ті ж і все те ж - яскраві прапори на вудках, матюгальники, активісти-десятники, фабрично намальовані транспаранти.

Якби я не побачив на своєму віку таких мітингів, якщо б не знав, хто і як їх організовує... Якщо б не знав, скільки років ніхто, включаючи журналістів, забезкоштовно на такі заходи не ходить (нема дурних). Якби особисто не бачив, як потім у Маріїнськім парку учасників розбивають на бригади, перелічують по головах і вручають гроші ... Загалом, тоді я б, може, і повірив. От та перукарка точно повірить.

Російські колеги, ну що за лажа?! Мене отут кожний другий запитує: «Що, мол, зовсім хана там у вас?»

- Так, - відповідаю, - зовсім хана. Голод, холод, чоловіки поголовно батрачать в Європі, жінки повії, дітей віддали на всиновлення в Америку. Залишився один Ющенко верхи на газовій трубі, і той голографічний, транслюється з Вашингтона.

Нехай що хочуть, то й думають.

P.S. Так, так, я знаю - наші журналісти теж палять вольтову дугу. Але зараз не про їх.