Земляки, за рік із гаком вся країна сяде маком

Добрий день! Дідусь Кропива,
Що не п’є горілки й пива
І «у хмарах не літає»,
Земляків своїх вітає!

У політики народні
Повернувся я сьогодні.
Саме час, бо маєм нині
В нашій славній Україні
Й на Чернігівщині рідній,
М’яко кажучи, огидні
Факти й випадки, і речі.
Люди добрі, ці «химери»?!
Звуть їх корупціонери,
Що живуть не хлібом з квасом,
А «ідуть у ногу з часом».

Слід віддати їм належне, -

Двадцять років незалежна,

А вони чорти вошиві –

Ці смердючі і паршиві,

Крали й крадуть і, боюся,

Що і я не розберуся,

Як і де, й коли настане,

Час, що красти перестане

Все підряд «слуга народу»,

Що із чортом склав угоду!

Божі заповіді слуха,

А вони летять крізь вуха,

А от з бісом волохатим

І паскудним, і пихатим,

Що ім’я йому «Злодійство»,

Двадцять років лиходійство

Чинить гад і хоче далі,

Та все «тисне на педалі».

Що жиріє на народі...

А народ той на городі

Гріє спину на осонні...

В Козелецькому районі, -

Звідки я, шановні, родом

Й теж знайомий із городом,

Теж таке, як і усюди

В Україні, добрі люди.

Бо від нас, «казав лелека»,

До столиці недалеко.

Мер тамтешній – дядя Льоня –

Що співав на Оболоні

Вже давно дав цьому раду,

Він давно вже не киянин,

«Космос» вже... – ізраїльтянин!!!

Виявляється, давненько

Проміняв країну-неньку

На краї пустельні й теплі...

Ну, не Льоня, чорт у пеклі!

Мо, й мені неначе Льоні

Перейти у «закордонні»,

Де не краде тьотя й дядя

У Кабміні чи міськраді

І не прагне з чортом раю?

Бачите, Верховній Раді,

Де сидять як на параді

Держиморди-депутати

Скоро треба «відлітати».

Будуть вибори і, може,

Розум врешті переможе,

Й час омріяний настане,

Й українець перестане

Голос свій тому давати,

Хто бажає панувати,

Красти, жерти і єхидно

Скиглити: «Країна бідна...»