Корчинський. За тиждень до 50-річчя. Біографія

Вже за тиждень, 22-го січня, виповниться 50 років людині, яку оголосили у міжнародний розшук у зв’язку з подіями на Банковій.

Цю людину я знаю близько 13 років, пригадую її 40-річний ювілей. Пригадую слова його дружини Оксани, яка постійно молилася, щоб у чоловіка ніколи не виникало спокус потрапити під скляний купол Верховної Ради, хоч і мав такі можливості завжди.

Різноманітні вибори світу цього – для нього лише можливість отримати здобич з метою розподілу між онкохворими дітьми.

Така вже доля Дмитра – бути незрозумілим «провокатором» для 99% співвітчизників.

Колись він взяв на озброєння слова свого вчителя Валерія Курінського: «Заради задоволення раптової цікавості потрібно відкласти навіть поцілунок». Власне, ця настанова і ці всі раптові цікавості й визначають повноту життя, неосяжну для решти 99%.

Мені дуже шкода деяких моїх колег з числа отих 99-ти, які кинулися після 1-го грудня виконувати функцію добровільного стукача.

…І мєнти таки прийшли на квартиру. Кажуть, винесли антикваріат і комп’ютер з базою онкохворих дітей. Але той, хто бачить на кілька кроків наперед, був вже далеко. Що ж, і цього разу «не по зубах».

Кажуть, інтелігентне походження і голос крові таки мають значення. Його козацький рід походить зі станиці Григорополіська на Ставропіллі, мій – з Курганенського району Краснодарського краю. Майже земляки. Тож за тиждень згадаю і підніму келих за вдачу… людини, яку знаю майже 13 років: