Кров і смерть - те, чого "просять" у Путіна кримські самозванці

6 березня 2014 року на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АРК прийнято постанову «Про проведення загальнокримського референдуму « 16 березня 2014 року. Непризнана ВР, ще навіть не озвучивши питання так званого референдуму, в п.1 зазначає: «Увійти до складу Російської Федерації як суб’єкта Російської Федерації».

Лише потім політикани призначають «на 16 березня 2014 загальнокримський референдум.

На нього винесені наступні альтернативні питання:

1) Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?

2) Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?

Ще не відбувся незаконний референдум, як нова влада наприкінці постанови звертається «До Президента Російської Федерації та Федеральних Зборів Державної Думи Російської Федерації з пропозицією про початок процедури входження до складу Російської Федерації як суб’єкта Російської Федерації.

Користувачи інтернета, дізнавшись про таке «всенародне волевиявлення», «спалахнули» гнівними коментарями. Так, у Фейсбуці Вугар Сеїдов поділився своїм баченням подій, що відбуваються в Україні.

«Путин уже как минимум один раз использовал этот прием. После 2006 года Россия раздавала свои паспорта в грузинских регионах Абхазия и Южная Осетия, создавая видимость нахождения там российских граждан. В 2008 году Путин предложил абхазскому руководству спровоцировать грузин на вторжение, в результате которого должны были погибнуть жители Абхазии, и после чего российская армия вторглась бы в Грузию, и разгромив грузинскую армию, дала бы возможность признать независимость Абхазии. Но лидер Абхазии отказался от такого предложения, не дав права использовать свой народ в военно-политических провокациях. Но на это согласился лидер осетинских сепаратистов, чьи бандформирования обстреливали грузинские села с целью вызывания ответного огня по своим позициям. В августе 2008 эти перестрелки переросли в войну, и под выдуманным предлогом, что там за ночь погибли 2000 российских граждан, в Грузию вторглись российские войска. Второй предлог, гибель российских миротворцев, как раз и говорит о том, что для руководства России человеческая жизнь ничего не стоит: в то время (час ночи 8 августа 2008 г), когда в Грузию вторглись российские войска — тогда еще ни один российский миротворец не был убит, они не вступали в боестолкновения с грузинской армией и сохраняли нейтралитет. Лишь после того, как в 5.30 утра 8 августа грузинские штурмовики обнаружили огромные колонны российской бронетехники, вторгнувшихся на территорию Грузии, миротворцам был дан приказ открыть огонь по грузинским военным, т. к. скрывать вторжение уже не имело смысла, а поводом для вторжения еще нужны были трупы миротворцев. Примерно в 6 часов утра 8 августа 2008 года российские миротворцы открыли огонь по грузинам, подбили их танк, грузины открыли ответный огонь по миротворцам, убив стрелявшего, после чего и завязалась война.

Сотни погибших, десятки тысяч беженцев, разрушенные и стертые с лица земли грузинские села, признание независимости Абхазии и Южной Осетии, более миллиарда долларов, выделенных Южной Осетии, из которых 95% денег были украдены еще в Москве, 4.5% - бандитом Кокойты.

Приехав как-то раз после поездки в Тбилиси в Цхинвали, всем известный дизайнер Артемий Лебедев сказал одну короткую, но емкую фразу: «Доехали до Цхинвали, в котором такая ж…, что вообще непонятно, какого х… за такую независимость надо было воевать. Я бы на месте грузин открыл бы все границы и сделал бы дешевые туры туда, чтобы каждый мог убедиться, что будет с теми, кто просит у России помощи».

Вугар Сеїдовзакликає кримчан добре подумати, ніж просити допомоги у «доброго» Путіна.

Господь! Прошу! Не допусти войну!

Пусть кровь людская больше не прольется!

Дай людям мир, покой и тишину!

Укрой крылом от политического скотства!

Прошу, господь! Не допусти войны!

Пусть брат на брата не идет в атаку!

Спаси нас всех и сохрани.

Нам не нужны вновь памятные даты.

Мы – украинцы!!!  И пусть навек запомнит враг.

Что лишь тогда встаем мы на колени – когда целуем украинский флаг!!!!!!!!!

Вячеслав Осіпенко, голова Всеукраїнської спілки безквартирних офіцерів, підполковник запасу

– З ситуації, яка склалася на сьогодні в країні, можна зробити два діаметрально протилежних висновки. Нині сильно підірвана віра у слов’янське єдинство. Адже на територію нашої держави ступив чобіт солдата іноземної держави. І не якоїсь далекої країни, а нашого найближчого сусіда – Росії. Переконаний, що з цього приводу ще тривалий час будуть дискускутувати, робитися висновки експертами, але нині вся світова спільнота переконалася, що українців просто так залякати не можливо. І головне, що сьогодні силою, яка змогла довести незламність українського духу, стали Збройні Сили України.

У Криму стійкість і вірність присязі проявляють офіцери, контрактники, солдати, а поряд з ними і їхні сім’ї. Героїчно ведуть себе дружини військових, які напривеликий жаль сьогодні проживають у поганих побутових умовах не маючи власного житла. І таких безхатченків близько 47 тисяч в Україні, одна третя з них військовослужбовці, звільнені з лав армії. Але, не дивлячись на всі негаразди, українські воїни доводять свою здатність захистити Батьківщину.

Тож зрозуміло, що відношення керівництва держави та суспільства до своїх захисників та до Збройних Сил загалом, у подальшому має кардинально змінитися на позитивне і ефективне. Обіцянки виконуючого обов’язки Президента України  Олександра Турчинова та Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка щодо підняття престижу військової служби, належного фінансово та соціального забезпечення військовослужбовців, повинні стати реаліями життя. Армія має бути оснащена як технічним, так і мобілізаційним ресурсом, адже сьогоднішня складна обстановка виявила багато недоліків.

Росіяни ведуть активну інформаційну війну проти України. Тож ми не маємо права програти своєму противнику у інформаційному плані, адже це визначає, чи буде надалі існувати наша держава!