Європі час прокидатись: Крим це не Грузія?

Третя щорічна конференція Платформи Європейської Пам’яті та Сумління «Спадок Тоталітаризму Сьогодні», організована віце-президентом Сенату пані Мілуше Горська під егідою міністра культури Чехії пана Даніеля Германа відбулась 12-13 червня в Празі.

На цьогорічній міжнародній конференції обговорювалися проблеми розвитку демократії в Центральній та Східній Європі після падіння комунізму. Європейські науковці зійшлися на тому, що за чверть століття тоталітарний спадок в цьому регіоні так і не було подолано. В посттоталітарних країнах до тепер спостерігається низький рівень довіри громадян до політиків, зневажливе ставлення до принципу верховенства права. Особливе занепокоєння викликає відсутність в деяких країнах системної роботи зі злочинами тоталітаризму.

Учасники конференції визнали, що російська анексія Криму, агресія і провокації в Україні мають стати для Європи пробуджуючим сигналом, яким не стали події в Грузії у 2008 році. В тій ситуації, що склалася в Україні, особливе занепокоєння міжнародної громадськості викликає доля кримських татар, які знову зазнають переслідувань та дискримінації в окупованому Криму.

Почесним гостем на конференції був лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, якому вручили нагороду Платформи Європейської Пам’яті та Сумління за особистий внесок та невтомні зусилля у захисті прав людини та фундаментальних демократичних цінностей та свобод у добу тоталітарного Радянського союзу й у часи незалежної України.

Учасником української делегації у Празі був директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. У своєму виступі, звертаючись до українського досвіду років незалежності та зважаючи на останні події в Україні, він однозначно висловився за необхідність подолання тоталітарного минулого. В іншому разі, на думку В’ятровича, воно може деформувати сьогодення та наблизити його до своїх спотворених стандартів, що і спостерігалося в останні роки в Україні.

Як Європа, так і світ загалом мають вчитися на своєму тоталітарному минулому і не допускати подібних практик у майбутньому. Пам’ятаючи про страждання жертв та засуджуючи злочини проти людяності, ми маємо лише один шлях – вперед, щоб піднятися, проявити солідарність і бути готовими протистояти агресивним сусідам – резюмувала європейська наукова спільнота.

Український інститут національної пам’яті