Бойові будні батальйону «Чернігів», або спецрепортаж з небезпечного тилу (ФОТО, ВІДЕО)

Ночівля під мінометними обстрілами терористів, зачистка населених пунктів від сепаратистів, перевірка документів на блок-постах Луганщини та багато інших небезпечних завдань виконують на Донбасі бійці спецбатальйону «Чернігів».

Кілька днів тому з обласного центру на ротацію в Сєверодонецьк Луганської області поїхало 60 бійців цього добровольчого батальйону.

Причому, більша половина їхала туди вже не вперше. А от для двадцятьох хлопців чекало певне психологічне випробування. Адже не на курорт їхали.

На бійців чекала неприємна несподіванка – автобус, яким повинні везти на Луганщину, мав лише 48 сидячих місць. Тож більше десятка солдатів (і я разом з ними) півдоби – майже 800 кілометрів їхали стоячи.

А коли вже ноги не тримали, то ми не соромлячись сідали, або ж лягали на речі в проході. Але цей факт жодним чином не вплинув на бойовий дух солдат: хлопці жартували, підтримували добрим словом тих, хто їде вперше.

А коли настав час підкріпитися, то всі діставали що у кого є і пригощали один одного. Така собі «дружня кухня».

Єдине чого боялися хлопці, а разом з ними і я, це не потрапити в засідку. Адже у звільнених від проросійських бойовиків населених пунктах ще залишилося повно сепаратистів.

Наприклад, нещодавно за 30 кілометрів від Сєверодонецька, куди ми, власне, і їхали, сепаратисти розстріляли блок-пост українських армійців. Загинув боєць із Львова. Отакий він небезпечний тил.

Цікавий випадок трапився, коли ми вночі зупинилися поблизу однієї з кав’ярень Полтави, аби подихати свіжим повітрям і випити кави.

До нас підійшов чоловік напідпитку і з характерним російським акцентом почав обзивати бійців поганими словами і звинуватив їх у тому, що, мовляв, саме вони за гроші вбивають мирне населення Донбасу. Здивувала мене і реакція солдат – хлопці спробували пояснити, що вони не вбивати їдуть, а рідний народ звільняти від ворогів.

Причому, аргументували спокійно, як кажуть, без емоцій. Та коли слова виявилися марними агресивного чоловіка попросили відійти подалі.

В Луганську область ми в’їхали вранці. Ще близько місяця тому населені пункти Рубіжне, Красний Лиман, Слов’янськ і Сєверодонецьк кишіли сепаратистами. Зараз ця територія звільнена українською армією.

Втім, навіть після визволення від терористів на вулицях не велелюдно – місцеві досі бояться. І не дивно, адже зруйновані під час обстрілів дахи, які я на власні очі бачив у Рубіжному, свідчать, що тут дійсно було «гаряче».

База спецбатальйону «Чернігів» розміщена в одному з дитячих таборів поблизу Сєверодонецька.

 

До речі, жителі райцентру у знак вдячності нашим хлопцям вивісили кілька біл-бордів з надписами на кшталт «Дякуємо батальйону «Чернігів».

Адже бійці цього спецпідрозділу брали участь у звільненні міста. Окрім того, коли виявили сепаратистський склад з провізією – все роздали місцевим. Хоча ні для кого не секрет, що багато жителів Донбасу не симпатизують українській армії. Та незважаючи на всілякі небезпеки і труднощі, українські армійці впевнені, що фінал цієї неоголошеної війни вже скоро і, звісно, перемога за нами – українцями.

Хоча бійці батальйону розказали мені кілька цікавих фактів. У Лисичанську наші хлопці вичислили і дві доби ловили снайпера-сепаратиста. Коли ж убивцю українських силовиків доставили в місцеве відділення УМВС, він показав пальцем на двох міліціонерів і сказав, що вони разом з ним стояли на «ЛНРівських» блок-постах. Вже на завтра снайпера відпустили на волю. Не факт, що він і зараз тримає на мушці когось із наших солдат.

Ще один випадок, який змушує замислитися над багатьма речами.

Групу бійців з батальйону «Чернігів» відправили на «зачистку» однієї з вулиць Сєверодонецька. Втім, хлопці переплутали і пішли на сусідню вулицю. Яким було здивування солдат, коли вулицю, яку вони повинні «зачищати» розстріляли з мінометів. Про цю операцію знали лише в штабі АТО і, власне, самі хлопці. Висновки робіть самі.

Окрім того, бійці з батальйону скаржаться, що їм обіцяли одне, а вийшло зовсім інше. Мається на увазі бойове оснащення. Та від всіляких «сумнівних» речей у наших солдат патріотизму не поменшало. Хлопці готові до останнього боронити рідну країну. Вони також просили передати слова вдячності своєму комбатові Роману Пицківу і підполковнику Сергію Говорунцю.

Від себе додам – патріотичний дух, дружбу і братню підтримку, яку я побачив серед бійців батальйону «Чернігів» ніякі сепаратисти не здолають. Усі, хто проганяє ворогів з Донбасу – це істинні герої України!

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити