Київ знищує радянське минуле

Київська міська рада розпочала громадське обговорення перейменування 13 вулиць столиці, названих на честь діячів та подій радянського тоталітарного режиму.

Протягом 2005–2012 років Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводила перейменування вулиць столиці, названих на честь подій та діячів, пов’язаних з організацією та здійсненням в Україні голодоморів, політичних репресій та інших злочинів. Однак процедура перейменування не була завершена з різних причин.

Український інститут національної пам’яті запропонував Київській міській раді повернутись до перейменування тих вулиць, процедуру по яких не завершили.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київради розглянула ініціативу Українського інституту національної пам’яті, в результаті чого винесла на громадське обговорення питання перейменування таких топонімів:

• бульвар Давидова у Дніпровському районі – на бульвар Віктора Некрасова,

• вулицю Криленка у Святошинському районі – на Олексія Береста,

• вулицю Крупської у Дарницькому районі – на Павла Чубинського,

• вулицю Ленінську у Святошинському районі – на Петра Дорошенка,

• вулицю Петра Запорожця у Деснянському районі – на Івана Миколайчука,

• вулицю Чапаєва у Шевченківському районі – на В’ячеслава Липинського,

• провулок Чеслава Бєлінського у Шевченківському районі – на Алли Горської,

• вулицю Академіка Шліхтера у Дніпровському районі – на Віфлеємську,

• вулицю Щорса у Печерському районі – на Євгена Коновальця,

• вулицю Юрія Коцюбинського у Шевченківському районі – на Володимира Винниченка,

• вулицю Максима Горького у Солом’янському районі (Жуляни) – на Анатолія Лупиноса,

• вулицю Максима Горького у Дарницькому районі (Бортничі) – на Кирила Осьмака,

• проспект 40-річчя Жовтня у Голосіївському районі – на Голосіївський.

“Неприпустимо, що у столиці досі є вулиці, названі іменами діячів, які боролись проти української державності, – вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Необхідно привести топоніміку до сучасних реалі життя українського суспільства, увічнити пам’ять про визначних осіб України і Києва”.

За словами адвоката Сергія Рябенка, після перейменування мешканці вулиці не мають терміново змінювати документи. “Цим тільки лякають, користуючись необізнаністю звичайних людей у тонкощах українського законодавства. Документи, які засвідчують право власності громадян або юридичних осіб на квартири та інші об’єкти нерухомого майна, і так залишаються чинними. При здійсненні продажу або іншого відчуження такого нерухомого майна, ці документи будуть замінюватися за загальною процедурою”.

Що стосується реєстрації місця проживання або перебування особи (за старою термінологією – “прописки”), то чинним законодавством України узагалі не передбачено обов’язку змінювати “штамп” у паспорті у зв’язку зі зміною назви вулиці. Юридичні особи так само зможуть змінити дані про назву вулиці у загальному порядку при внесенні змін до своїх установчих документів, пов’язаних зі зміною складу своїх учасників (засновників, власників), структури управління тощо.

“Фактично, вся вартість перейменування – це кошти, витрачені на виготовлення нових табличок та дорожніх знаків з покажчиками. Але це можна зробити силами меценатів та волонтерів”, – пояснив адвокат.

Проголосувати за проект рішення про перейменування або додати свою пропозицію можна за посиланням http://goo.gl/Iq0unY або за телефоном 1551.

Нагадаємо, до 20 жовтня в Києві триває громадське обговорення щодо перейменування вулиці Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Українського інституту національної пам’яті