Мер та депутати як страуси – не достукатись, не докричатись

Результати дослідження, ініційованого Львівським представництвом «Громадянської мережі ОПОРА», були презентовані членами Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень сьогодні, 11 листопада, в Дискусійному клубі «Експертна думка».

Повідомляє координатор дискусійного клубу "Експертна думка".

Їх результати дозволили оцінити і порівняти публічність муніципалітетів в цілому, а також сформувати окремий рейтинг публічності міських голів, виконавчих органів та депутатського корпусу.

Так, у 2014 році органи та посадові особи місцевого самоврядування стали більш закритими у поширенні інформації про результати своєї діяльності та у щоденній взаємодії з мешканцями. 48% з можливих 100% – такий сукупний середній показник публічності органів та посадових осіб місцевого самоврядування по Україні.

Що стосується результатів вимірювання для окремих суб’єктів місцевого самоврядування, то найбільш публічними виявилися виконавчі органи рад (середній сукупний показник – 55%) і міські голови (середній сукупний показник – 51%). Натомість середній сукупний показник публічності депутатів міських рад у 2014 році склав лише 40%. Така ж ситуація спостерігалася і у 2013 році, однак порівняно з попереднім роком рівень публічності депутатів суттєво знизився (на 11%).

Задовільний рівень публічності демонструють міські голови чотирьох міст – Івано-Франківська, Вінниці, Хмельницького і Києва. Лідерами рейтингу стали Віктор Анушкевичус (68%) та в.о. міського голови Вінниці Віктор Моргунов (67%). Замикають список міські голови Запоріжжя та Черкас – публічність яких складає 41% від максимального стандарту.

Діяльність виконавчих органів десяти муніципалітетів характеризується задовільним рівнем публічності. Безумовним лідером тут є виконавчі органи Івано-Франківської міської ради з показником 77%. Як непублічна розцінюється у 2014 році діяльність виконавчих органів чотирьох міських рад – Луганської, Херсонської, Черкаської і Донецької.

В цілому, міська влада Чернігова має низький рівень публічності, який склав 44 %, що порівняно з результатами дослідження попереднього року на 7 % менше. Таким чином, муніципалітет посів 16 місце із 24 можливих. Це зумовлено, насамперед, непублічною діяльністю депутатського корпусу, про що свідчать результати й минулорічного дослідження. Варто зазначити, що у 2013 році Чернігів розділив п'яту сходинку всеукраїнського рейтингу разом з Миколаєвом та Луганськом.

Низькій рівень публічності має і Чернігівський міський голова (43 %). Попри те, що порівняно з попереднім роком на офіційному сайті Чернігівської міської ради з’явилася інформація про служби міського голови, біографічні довідки членів виконавчого комітету та інші важливі відомості, діяльність очільника міста не стала більш публічною відповідно до розробленої методології.

Щодо оцінки публічності виконавчих органів Чернігівської міської ради, то серед досліджуваних об'єктів на місцевому рівні вона є найвищою (61 %). Більш ніж вполовину діяльність виконавчої структури публічніша за депутатський корпус та на 18 % більша за оцінку діяльності міського голови. Рівень публічності виконавчих органів можна класифікувати як задовільний, що зумовлено, перш за все, високими показниками за критеріями «Адміністративні послуги» та «Доступ до публічної інформації».

Аби зробити комунікацію влади та громади через подачу інформаційних запитів більш ефективною, а також підвищити рівень публічності виконавчих органів варто було б розміщувати деталізовані звіти щодо розгляду запитів на публічну інформацію або оприлюднювати всі відповіді, які надаються на запит. Також створення спеціальної онлайн-форми для подачі інформаційного запиту на офіційному веб-сайті полегшило б такого роду інформування як для розпорядника інформації, так і для запитувача.

Найнижчу оцінку як серед трьох досліджуваних об’єктів, так і у всеукраїнському рейтингу має представницький орган (27 %). Схожа тенденція прослідковувалася і під час проведення дослідження у 2013 році, коли низькому рівню публічності муніципалітету зарадила закритість депутатського корпусу.

Довідка
Порівняльне дослідження здійснюється незалежними експертами Мережі партнерів з вимірювання Індексу публічності органів місцевого самоврядування, яка ініційована Львівською командою Громадянської мережі ОПОРА. Дослідження охопило усі обласні центри України. З результатами проекту за минулий рік можна ознайомитися на веб-сторінці http://publicityindex.org