Селянські господарства офіційно стануть агровиробниками

Невдовзі в Україні можуть з’явитися сімейні фермерські господарства.

Наразі селяни головні виробники овочів, фруктів та м’яса.

Проте статусу сільськогосподарського виробника не мають, тож позбавлені можливості розвиватися.

Утім усе скоро може змінитися.

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №1599, який вносить зміни до чинного законодавства щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (сімейних ферм). «За» проголосувало 236 народних депутатів.

«Цей закон дасть можливість легалізувати особисті селянські господарства, надасть їм, без створення юридичної особи, статус сільгосптоваровиробника, - зазначає голова обласної асоціації фермерів та приватних землевласників, депутат обласної ради від ВО «Батьківщина» Іван Якуб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Найбагатші» власники паїв живуть у Бобровицькому районі

- Насправді ферми сімейного типу в Україні є. До того ж, на ринку аграрної продукції вони працюють давно. Але правда в тому, що функціонують такі ферми не в правовому полі. Тобто вони не мають статусу сільгоспвиробника. Водночас згідно зі статистикою близько 85% овочів, 80% молока, 75% м'яса великої рогатої худоби, 65% м'яса свиней та й більшість інших сільгосппродуктів забезпечують саме особисті селянські господарства».

І при цьому вони мають великі проблеми з виходом на організований ринок. «Не можуть напряму збувати свою продукцію переробним і заготівельним компаніям, при яких працюють так звані посередники і забирають за безцінь у селян всю продукцію, а далі продають у декілька разів дорожче», - каже Якуб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 22% озимих культур на зерно знаходяться у доброму стані

Фермери констатують: малі господарства, які практично позбавлені зовнішнього фінансування, тільки лопатами та вилами виробляють в рази більше, ніж великі сільгосппідприємства. І це при тому, що вони торгують на внутрішньому ринку і землі їх вимірюються навіть не гектарами, а сотками, на відміну від латифундій, які торгують на зовнішньому ринку. З цього висновок: Україну годують переважно особисті селянські господарства і внесок їх у аграрний економічний сектор країни доволі вагомий.

Натомість ці ферми не можуть взяти ні банківські кредити на розвиток, ні отримати державні кошти, які передбачені для розвитку сільського господарства.

Крім того, каже Іван Якуб, вони не можуть створити кооператив чи вступити до нього, бо закон передбачає, що членами кооперативів є сільгоспвиробники. Відтак їхнім господарствам бракує новітньої сільськогосподарської техніки, комбайнів, які експлуатують американські та європейські фермери.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівщина на п’ятому місці за темпами росту сільгоспвиробництва

Наступна проблема: через відсутність цього статусу часто селянин змушений здавати свою землю в оренду латифундисту на 15-49 років. Звісно, агрохолдингам це вигідно, а от що робити простому селянину, його дітям, які захочуть працювати на землі?

По друге, колись ці люди змушені будуть йти на пенсію, а з чого її нараховувати? Якщо офіційно вважається, що ці господарства працюють тільки на себе.

Водночас народний депутат України, член парламентської фракції «Батьківщина» Вадим Івченко переконаний, що цей закон таки посилить соціальний захист сільського населення, оскільки зараз на цю категорію громадян не розповсюджується пенсійне забезпечення та соціальні пільги, зокрема фермери не можуть отримати субсидії на комунальні платежі.

Однак, кого можна вважати фермерським господарством? Приміром, в Америці статус фермерського господарства отримує той, хто виробляє і продає продукції на тисячу доларів, у сусідній Польщі цей статус мають всі,хто обробляє гектар і більше землі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівщина представила насіння на міжнародних аграрних виставках у Києві

На думку Івана Якуба, ухвалення цього та інших законів унеможливлять поглинання фермерських господарств та сімейних ферм агрохолдингами.

До речі, у 60-ті роки минулого століття в Америці також великі корпорації поглинали дрібні господарства. Зрештою проблему там вирішив антитрестівський закон, який заборонив несільськогосподарським компаніям займатися сільського господарською діяльністю і володіти землями сільського господарського призначення. Потім було запроваджено політику, спрямовану на об’єднання фермерів, причому не лише на виробничому рівні, а й на рівні переробки вирощеної продукції, її зберігання, збуту, постачання матеріально-технічних ресурсів тощо. Чому б не скористатися їхнім досвідом?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для учасників АТО вже виділено майже 14 тисяч земельних ділянок

Лобісти чотирьох законопроектів, зокрема №1874, 1159, 2052, 1599, представники аграрного сектора впевнені, ці ініціативи можуть суттєво поліпшити фермерську статистику, упорядкувати українську аграрну галузь і що головне – почнеться на повну потужність працювати найголовніший сектор країни. Звісно, це може статися. За умови ухвалення цих законодавчих ініціатив, які отримали широку підтримку серед представників аграрного сектора Чернігівщини наприкінці лютого під час чергових зборів фермерів та землевласників, у яких брав участь один з авторів цих ініціатив Вадим Івченко.