Останнє оновлення: 13:32 четвер, 12 червня
Думка
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Українська військова загроза – новий жах для Мордору
Українська військова загроза – новий жах для Мордору

Українська військова загроза – новий жах для Мордору

Майже третина росіян (31%) називають Україну найбільш військовою загрозою для Росії.

Так, це зовсім не жарт. Про це повідомляє в своєму прес-релізі «Всероссийский центр изучения общественного мнения».

Не просто ворогом вважають Україну третина росіян. А загрозою. Головною загрозою Росії.

Втім, дві третини жителів РФ традиційно більше бояться Америку, аніж Україну. І тут хоч логіка очевидна: досить оцінити військовий і економічний потенціал США, та й страх перед «підступними» штатами у деяких колишніх громадян Радянського Союзу мало не на генетичному рівні.

Але побоюватися українського вторгнення – це вже щось зовсім нове. Щоб оцінити масштаби страху, наведу чотири числа з офіційного релізу.

Отже, більшість опитаних росіян відчувають загрозу з боку США (63%),
Україна посіла друге місце: майже кожен третій житель Росії (31%) боїться вторгнення саме українських військових сил,
далі йдуть НАТО (7%),
Китай (5%)
та інші держави.

Тобто Китай, який вже практично контролює всю східну Сибір і з великим інтересом будує плани з освоєння земель до Уралу, лякає всього лише 5% росіян! А Україна, яка взагалі не нападала й ані шматочка російської землі не хотіла, лякає їх до ведмежої хвороби. І тільки флакон настоянки глоду здатний заспокоїти.

У чому ж причина цього страху?

В першу чергу злий жарт з росіянами зіграла власна пропаганда. Років десять споживачі вітчизняної продукції з телевізора отримували інформаційні щеплення про могутню і непереможну російську армію.

Можемо перетворити США в ядерний попіл. Можемо повторити похід на Берлін і легко переможемо всю Європу. У Другій світовій війні переміг тільки СРСР, інші просто плуталися під ногами. Діди воювали... Імперський угар опанував головами.

На цьому тлі Україна з її армією як супротивник зовсім не сприймалася. Та що з ними воювати – країна несправжня, армія несправжня, за два дні дійдемо до Києва. І в 2014 спробували це зробити.

Далі був шок. Дійсно, доведена до стану клінічної смерті режимом Януковича і без того не розбалувана увагою українська армія виглядала моторошно. І не тільки в сенсі готовності воювати – матеріальна база була просто розгромлена. Є танки і БТРи, але немає акумуляторів. Немає запасів пального, не опрацьована система логістики та постачання. Немає навіть готової стратегії відбиття удару зі сходу.

Здавалося б, збулися мрії імперців. Але раптом з'являються добробати і волонтери. У неймовірних масштабах.

Дніпро (місто) взагалі перетворюється в якийсь гігантський центр з організації добровольців і координації волонтерського руху. Київ, Одеса, Львів – з усіх великих обласних центрів йдуть добровольці на фронт і спорядження для них. Бронежилети, тепловізори, оптика, продукти тощо. Тоді говорили, що якщо попросити у волонтерів привезти ядерну ракету, вони привезуть через пару днів (бо купувати доведеться через посередників) і ніхто навіть не здивується.

Опір швидко досяг таких масштабів, що сепаратистів, російських найманців і «відпускників» гнали до кордону зі швидкістю мінімум одне звільнене місто в день. І тільки втручання регулярної російської армії, яку вже не встигли переодягти і відправити у відпустку, зупинило українське наступ.

Проте, російські війська самі перейти в наступ теж не змогли. Тому що поки добровольці і патріоти билися з ними на лінії фронту, практично з нуля була створена нова українська армія. З танками, артилерією, спецназом, розвідкою і всіма необхідними структурами. Створена в найкоротші терміни практично на руїнах. Злилася з тими, хто вже встиг повоювати.

Нині українська армія виросла до 250 тисяч осіб, плюс мільйонний мобілізаційний резерв, плюс відмінні інструктора, з досвідом сучасної війни.

Звичайно, росіяни, що вірили в свою непереможну армію, були в шоці. Це Україна так захищається, що армія РФ загрузла і несе такі втрати, що доводиться їх приховувати, закопуючи загиблих на північній околиці Ростова без імен під номерками. А що буде, якщо Україна нападе?

Тим часом страшних для Кремля новин все більше. Польща активно тренується разом з українськими військовими, прекрасно розуміючи, що ворог у нас спільний. Країни Балтії цілком оцінили загрозу, та й Франція тепер трохи інакше дивиться на російську агресію. І всі інші розуміють, що набагато краще і простіше підтримати Україну матеріально і зброєю, аніж самим зіткнутися з російською агресією. І цілком в рамках цієї тенденції рішенням Пентагону Україні схвалено виділення допомоги фінансової та летальної зброї. В рамках програми з протидії «русскому миру» країни Балтії отримають 100 мільйонів доларів, що переконливо демонструє, кого Пентагон вважає головним стримуючим фактором для Кремля.

Варто в цій ситуації Росії боятися Україну і вторгнення української армії? Вторгнення боятися не варто. Україна насправді мирна країна і після звільнення своєї території далі не піде. Ми побудуємо високу стіну, викопаємо рів з кислотою на кордоні і зупинимося.

А ось жах перед Україною взагалі, що засів в російських головах, – це добре. Жах – це єдине почуття, яке утримує росіян від агресії. За відсутністю інших гальм, годиться і цей.

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Чернігів: від газет до цифри

SVOBODA.FM