ПЦУ та УПЦ МП підписали Декларацію порозуміння

Представники духовенства Православної церкви України та так званої Української православної церкви (Московського патріархату) провели першу неформальну зустріч у Софії Київський та прийняли спільну Декларацію порозуміння.

 Про це повідомляє Новинарня з посиланням на Релігійно-інформаційну службу України.

Священнослужителі сподіваються, що діалог, який розпочався з ініціативи двох Церков стане початком процесу єднання, до якого будуть долучатися громади, духовенство і всі, кому не байдуже майбутнє України.

Учасники зустрічі, що відбулася у Софії Київський 5 липня, також закликали ієрархів обох Церков розпочати офіційний діалог вже до Дня Хрещення Київської Русі-України, який торік був визначений як День Української Державності.

“Крига скресла! Сьогодні, коли війна ставить перед нами нові виклики, все зайве залишається позаду. Вчора, у день пам’яті Блаженнішого митрополита Володимира, на території Софії Київської відбулася історична зустріч духовенства Православної церкви України та Української православної церкви. Долати розділення, служити народу України та будувати наш спільний дім – наші спільні цілі. Я вірю, що ця зустріч – це початок нового, мудрого, сильного шляху наших церков заради вільного й мирного майбутнього України. А Міністерство культури та інформаційної політики України і Державна служба України з етнополітики та свободи совісті будуть цьому всіляко сприяти”, – написав 6 липня у фейсбуці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, священник ПЦУ Георгій Коваленко зазначив, що сторони підписали “Декларацію порозуміння” за підсумками діалогу щодо “перспектив єдності українського Православ’я”.

Подаємо текст Декларації порозуміння у повністю:

Декларація порозуміння
(за результатами першої зустрічі духовенства УПЦ і ПЦУ 5 липня 2022 року)

Ми, представники духовенства Української Православної Церкви та Православної Церкви України, що зібралися в стінах Святої Софії для діалогу щодо перспектив єдності українського Православ’я, прагнучи до єдності у Христі, яку Він Сам хотів бачити у своїх учнях і про яку молився Отцю:”«щоб єдине були, як єдине і Ми” (Ів. 17:22); виконуючи апостольську настанову “зберігати єдність духу в союзі миру” (Еф. 4:3); визнаючи загальне прагнення українського суспільства до єдності Православ’я; вважаючи єдність українського Православ’я неодмінною умовою єдності народу і запорукою стабільності Держави; бажаючи сприяти розвитку широкого діалогу між гілками Православ’я в Україні; вважаючи, що такий діалог сприятиме установленню взаєморозуміння і налагодженню стосунків як між церковними громадами різних конфесій, так і між вірянами; звертаючи увагу на рішення Собору Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року щодо відновлення міжконфесійного діалогу; посилаючись на Заяву Священного Синоду ПЦУ від 31 травня 2022 року щодо необхідності діалогу між двома православними юрисдикціями в Україні.

Зазначаємо, що у міжконфесійних стосунках у сучасності вбачаємо єдність поглядів:

 - у засудженні війни, яку розв’язала путінська Росія проти суверенного народу України;

 - у засудженні деструктивної позиції Московської патріархії, яка, занедбавши Заповіді Божі, перетворилася на «прислугу» путінського режиму і благословляє російських агресорів на кровопролиття;

 - у розумінні необхідності єднання для захисту України;

 - у розумінні необхідності єдності українського Православ’я, що стоїть перед зовнішніми і внутрішніми викликами сьогодення;

 - у розумінні необхідності відмови від агресії, стереотипів, упередженості й мови ультиматумів та ворожнечі у спілкуванні один з одним та в публічному просторі;

 - у розумінні необхідності відмови від неканонічної практики перехрещування;

 - у необхідності просвітницької роботи на місцях з метою подолання і недопущення в майбутньому міжцерковних і міжконфесійних конфліктів;

 - у необхідності відходу від вузькокорпоративних інтересів у міжправославному діалозі;

 - у розумінні існування різних моделей співіснування православних юрисдикцій тощо.

Ми визнаємо також можливі виклики, що стоять перед нами і потребують додаткових зусиль для їх подолання, зокрема, різні підходи в наших спільнотах до практики зміни юрисдикції церковними громадами (при спільному розумінні того, що вони мають відбуватися шляхом вільного і законного волевиявлення її членів), до можливості спільного служіння, визнання канонічного статусу, таїнств тощо.

Водночас ми усвідомлюємо, що жоден із викликів не є перепоною, яку неможливо подолати шляхом перемовин у дусі християнської любові: “Я можу все в Тому, Хто укріплює мене” (Фил. 4:13).

Виходячи з цього, ми заявляємо про доцільність і необхідність конструктивного діалогу між двома гілками українського Православ’я.

Висловлюємо сподівання, що такий діалог, розпочавшись з ініціативи священнослужителів УПЦ і ПЦУ, стане початком процесу єднання, до якого будуть долучатися церковні громади, духовенство і всі, кому не байдуже майбутнє духовності народу України.

Закликаємо наших ієрархів розпочати офіційний діалог між Українською Православною Церквою і Православною Церквою України вже до Дня Хрещення Київської Русі-України, який минулоріч був визначений як День Української Державності. Це стане найкращим подарунком до цього свята як вірним наших церков, так і всьому українському суспільству.

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
Христос посеред нас! І є і буде!

Декларація відкрита до підписання і обговорення духовенством і вірними Української Православної Церкви і Православної Церкви України”.