Останнє оновлення: 17:51 п'ятниця, 9 грудня
Політика
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Факти ЛРТ. Україна. Погрози голодом: чому спроба зернового шантажу Кремля не спрацювала?
Факти ЛРТ. Україна. Погрози голодом: чому спроба зернового шантажу Кремля не спрацювала?

Факти ЛРТ. Україна. Погрози голодом: чому спроба зернового шантажу Кремля не спрацювала?

Наприкінці минулого тижня Росія вирішила задіяти ще один засіб тиску на Україну та світову спільноту: заявила про призупинення участі у “зерновій угоді”, погрожуючи знову заблокувати українські морські порти. Вже 2 листопада Кремль дав задній хід, заявивши про продовження співпраці, після того, як гаранти українського зернового експорту – ООН і Туреччина – висловили готовність і далі працювати в межах липневих домовленостей, ігноруючи Москву.

Демарш після атаки на кораблі

Впродовж останніх місяців шантаж став основним інструментом Російської Федерації задля досягнення своїх зовнішньополітичних цілей. Минулого тижня до ядерного, газового, енергетичного шантажу додався “шантаж голодом”. 29 жовтня російське Міністерство оборони заявило, що Кремль призупиняє свою участь у Чорноморській зерновій ініціативі, яку також називають “Стамбульською зерновою угодою”. Москва нібито образилася на атаку безпілотників на кораблі Чорноморського флоту у бухті тимчасово окупованого Севастополя, що відбулась вранці 29 жовтня. Українська сторона свою причетність до цієї операції наразі ні не підтвердила, ні не спростовувала.

30 жовтня Міністерство інфраструктури України повідомило про зупинку експорту зерна через демарш Росії. Стало відомо, що у зв’язку із заявою Кремля на своїх позиціях застрягло 218 суден. Серед них – 95 суховантажів, які вже були завантажені зерном, вийшли з українських портів і очікували на перевірку у Стамбулі. В українському міністерстві поінформували про 15 випадків небезпечного наближення російських безпілотників і літаків до цивільних суден, які беруть участь в Ініціативі.

Сполучені Штати та ЄС закликали Росію негайно переглянути своє рішення. Проте вже 31 жовтня справа набула нового повороту: делегації України, Туреччини та ООН узгодили графік руху вантажних суден зерновим коридором без участі Москви, лише сповістивши Кремль про результат перемов. Того ж дня з українських портів вийшло 12 суден. Станом на ранок 1 листопада, за даними сервісу Marinetraffic, ще 4 судна з зерном вийшли з Одеського морського порту у напрямку Стамбула. Міністерство оборони РФ заявило про “неприпустимість” руху суден “коридором безпеки”, проте на жодні агресивні дії проти цивільних суховантажів Кремль не наважився.

Вже 2 листопада російське оборонне відомство несподівано оголосило, що відновлює участь в угоді щодо “зернового коридору”. Москва заявила начебто отримала письмові гарантії від України про невикористання гуманітарного маршруту для ведення бойових дій проти РФ. Станом на час написання матеріалу українська сторона цю заяву не коментувала.

Підготовка “зернового шантажу”

Наразі очевидно, що бій у Севастопольській бухті 29 жовтня став лише приводом для російського “зернового” демаршу, який, імовірно, готувався вже давно. Варто пригадати, що за три місяці дії “зернового коридору” Росія кілька разів погрожувала вийти з угоди. Зокрема, 13 жовтня постійний представник РФ при ООН Геннадій Гатілов заявив, що Москва передала Організації Об’єднаних Націй перелік вимог, у разі невиконання яких вона буде змушена переглянути свою участь у зерновій ініціативі. У коментарі Reuters російський дипломат зазначив, що “угода повинна бути рівноправною та справедливою”, а також поскаржився на вибух на Кримському мосту 8 жовтня, що, мовляв, “ускладнює політичне врегулювання між Росією та Україною”. Змісту вимог Кремля ні Гатілов, ні представник генсека ООН Стефан Дюжаррік тоді пресі не розкрили.

Геннадій Гатілов

Вже 24 жовтня Міністерство закордонних справ України звинуватило Росію у зриві “зернової угоди”. Відомство заявило, що починаючи з 14 жовтня російські інспектори почали штучно затягувати перевірку суден, які беруть участь в Ініціативі. Через це у черзі біля протоки Босфор застрягло понад 165 суховантажів.

Ще раніше Росія кілька разів намагалась дискредитувати зернову ініціативу, виступаючи з різноманітними звинуваченнями на адресу України. Кремль розуміє, що, підписавши угоду у липні, припустився серйозного прорахунку. Адже реально Москва не отримала від неї очікуваної вигоди, – вважає український економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

“Для Росії Стамбульська зернова угода від самого початку була геополітичною поразкою. Так розцінювали це і в самій Росії, особливо радикальна частина російського політикуму. Підписання угоди супроводжувалось, якщо пригадаємо, тим, що Україна звільнила острів Зміїний. До цього було знищення флагмана російського Чорноморського флоту крейсера "Москва". Новинне тло подій у Чорноморському регіоні для Росії було вкрай негативним. З перших же днів дії Стамбульської зернової угоди Росія максимально намагалася знайти приводи для того, щоб цю угоду або призупинити, або не пролонгувати після завершення домовленого терміну у листопаді”, – зазначає Олексій Кущ.

Експерт вважає, що Кремль намагається знайти виправдання своїм антигуманним вчинкам. Так було і 10 жовтня, коли масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру Путін назвав відповіддю на вибух на Кримському мосту 8 жовтня. Олексій Кущ каже, що заяви Міноборони РФ повністю абсурдні, адже кораблі Чорноморського флоту ніяким чином не були залучені до охорони “зернового коридору”.

“Це фальсифікація, адже роботу зернового коридору забезпечує турецький флот. Турецький флот і турецькі бойові кораблі”.

Російську тезу про нібито використання Збройними силами України гуманітарного коридору для прикриття атаки на Чорноморський флот спростували і в Організації Об’єднаних Націй. Заступник генерального секретаря ООН Мартін Ґріффітс заявив: жодне цивільне судно не рухалося коридором у момент бою в Севастопольській бухті.

“Коридор – це просто лінії на карті. Коли судна, які беруть участь в Ініціативі, не перебувають у цьому районі, коридор не має особливого статусу. Він не забезпечує ані прикриття, ані захисту для наступальних або оборонних військових дій. Це не щит, не прикриття, не зона обмеженого доступу”, – пояснив представник ООН.

Мартін Ґріффітс

Фейк про “зерно для багатих”: спроба дискредитації Чорноморської ініціативи

Інший фейковий наратив, за допомогою якого Кремль намагався дискредитувати “зернову угоду” – твердження про те, що нібито майже все зерно, яке виходить з українських портів, поступає не в країни Азії та Африки, які мають дефіцит продовольства, а – у розвинені країни Європи. Таким чином, нібито Україна та ЄС хочуть спровокувати голод у країнах, що розвиваються.

Зокрема, таку заяву зробив 7 вересня Володимир Путін під час Східного економічного форуму. Він зазначив, що Росію, мовляв, “грубо кинули” та “обдурили” під час “зернових” перемов. За словами Путіна, за лінією Всесвітньої програми продовольства ООН було завантажено “всього два кораблі із загальної кількості у 87 суден”. Кремлівський диктатор заявив, що буде домагатися обмеження напрямків вивезення зерна з українських портів.

При цьому, за даними українського Мінінфраструктури, за перший місяць дії “зернового коридору” з українських портів вийшло 102 судна, з яких 54 було відправлено у країни Азії, 32 – у країни Європи, 16 – до Африки. Звідки взялися дані Путіна та решти російських пропагандистів про те, що “Європа з’їла все українське зерно”? Економічний експерт Олексій Кущ пояснює: багато суден із зерном справді прямують до європейських портів, але лише тому, що ті виконують роль перевалочних пунктів.

“Росія оцінює структуру постачання українського зерна за адресами портів, куди йдуть зерновози з одеських портів. Насправді ж ми прекрасно розуміємо, що великі європейські порти, такі як Марсель, Барселона – можуть бути звичайними перевалочними пунктами, де це зерно перевантажується в термінали і далі, можливо після якоїсь додаткової обробки, у вигляді або напівфабрикатів, або продуктів харчування, або звичайного зерна вже розподіляється далі по світу. Таким чином, якщо судно прямує в європейський порт, це не означає, що це зерно буде спожите безпосередньо в Європі. Таким чином, щоб провести точний аналіз, треба встановити логістичний ланцюжок, чого, природньо, російські пропагандисти не роблять”.

Аналітик також зазначив, що не слід переоцінювати потребу Європи в українському зерні. Країни ЄС здатні і самі забезпечити себе злаками.

“Європа якщо і потребує українського зерна, то лише для виробництва комбікормів, вкрай рідко для виробництва борошна, вермішелі чи інших харчових продуктів. Як правило, для такого виробництва Європа використовує власне зерно. Італійці роблять макарони зі свого зерна, французи – зі свого. Тому якщо провести аналіз логістичних ланцюжків – я певен, що 70-80% кінцевих споживачів нашого зерна – це країни третього світу”, – зазначив Олексій Кущ.

Вражає і нахабство Володимира Путіна, який намагається диктувати – куди саме Україні слід експортувати свою продукцію. “Зернова угода” не передбачає жодних обмежень щодо напрямків експорту. У ній йдеться лише про безпечне транспортування продовольства з портів “Великої Одеси” до Босфорської протоки. Тому так само безпідставні звинувачення глави Кремля у тому, що його хтось “обдурив”.

“Це не функціонал Путіна коментувати вміст суден і напрямок їхнього руху. Є Організація Об'єднаних Націй, яка курує цей процес, і це прерогатива міжнародних організацій і приватних власників зерна, куди це зерно прямує. Явно це не входить до повноважень президента Росії – виступати в ролі такого собі регулювальника, який вирішує, куди спрямовувати судна з українським зерном”, – додав економіст Олексій Кущ.

500 тисяч тонн зерна: фейкова “щедрість” Кремля

Оголосивши про свій вихід із “зернової угоди”, Росія поспішила “заспокоїти” країни Азії та Африки, для яких таке рішення може означати загрозу голоду. Міністр сільського господарства РФ Дмитро Патрушев (син голови Ради безпеки Російської Федерації Миколи Патрушева) заявив, що Москва готова повністю замістити українське зерно на світовому ринку. Також пообіцяв передати найбіднішим країнам світу 500 тисяч тонн зерна на безоплатній основі впродовж чотирьох місяців. У Мінсільгоспі РФ також похвалилися рекордним врожаєм у цьому році – наразі вже зібрали понад 150 мільйонів тонн зернових культур.

Дмитро Патрушев

Заяву Патрушева розкритикував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який зауважив, що Росія блокує в одеських портах два мільйони тонн українського зерна, при цьому обіцяє “подарувати” лише пів мільйона тонн. Економічний експерт Олексій Кущ також називає такі обіцянки цинічними.

“Ми прекрасно розуміємо, що 500 тисяч тонн – це крапля в морі, порівняно з тими обсягами, яких потребують Азія та Африка, і які Україна могла забезпечувати. Вирощуючи десятки мільйонів тонн зерна, пропонувати африканським країнам 500 тисяч тонн – ми можемо розуміти рівень цинізму. Якщо Україна щомісяця експортувала близько 5-ти мільйонів тонн зерна, значна частина якого йшла саме через одеські порти, то зрозуміло, що 500 тисяч тонн – це у десять разів менше. Це все, що Росія одноразово запропонувала “з барського плеча”.

Олексій Кущ також закликає не забувати, що Росія вкрала кілька мільйонів тонн українського зерна на територіях тимчасово окупованих Херсонської, Запорізької та Луганської областей. Нахабну крадіжку не можна виправдати нічим, але, принаймні, Москва могла зробити вигляд, ніби вона піклується про світову продовольчу безпеку, та безкоштовно передати крадене зерно країнам, які його потребують.

Цікаво, що офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи заяву Дмитра Кулеби, звинуватила Україну у “жадібності”. Проте сама Російська Федерація намагається не втратити жодної можливості для отримання економічної вигоди.

“Росія завжди була одним із найбільших постачальників зерна на світові ринки. Тут вона постійно конкурувала з Україною. Саме тому блокування зернових коридорів – це ще й розправа з конкурентом. Провокування дефіциту зерна призводить до зростання світових цін на сільськогосподарську продукцію, відповідно – збільшення прибутків російських трейдерів, які це зерно вивозять. Ми бачили, що влітку ціни на зерно різко підскочили вгору, коли одеські порти були заблоковані. Коли їх розблокували – ціна на зерно на світових ринках почали знижуватись”, – зауважив Олексій Кущ.

Чи реальна загроза голоду?

За оцінкою ООН, Чорноморська зернова ініціатива врятувала від крайньої бідності близько ста мільйонів жителів планети. Про це 28 жовтня заявив представник генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Стефан Дюжаррік. Він зазначив, що завдяки збереженню українського експорту Індекс цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН знижувався сім місяців поспіль.

До яких наслідків у глобальному масштабі може призвести зупинка експорту українського зерна? Економічний експерт Олексій Кущ вважає, що загроза світової продовольчої кризи є цілком реальною. Справа не в тім, що українське зерно немає чим замінити, але його зникнення з ринку неодмінно призведе до зростання цін.

“За різними оцінками, Україна годує від 400 до 600 мільйонів людей завдяки своїм продовольчим запасам. Ми маємо колосальний профіцит продовольчих калорій, що покриває дефіцит продовольчих калорій у країнах, що розвиваються. Так, у сучасному світі дефіцит тих чи інших товарів практично неможливий. Питання в ціні. Зерно у будь-якому разі буде на ринку, але воно коштуватиме дорого. Відповідно, доступ найбідніших прошарків населення до продуктів харчування в азійських і африканських країнах буде погіршений. Люди менше зможуть купити продуктів харчування, відповідно, погіршать свій раціон, що відобразиться на стані здоров'я. У деяких найбідніших країнах Центральної, Екваторіальної Африки трапляються випадки голоду серед бідного населення”, – розповів експерт.

Курс гривні та майбутнє дрібних фермерів: наслідки можливої блокади

Наскільки постраждає економіка України у разі нової блокади одеських портів Росією? За оцінкою експерта Олексія Куща, одна з найбільш загроз – це удар по дрібних і середніх фермерах, які втрачатимуть стимул для вирощування сільськогосподарської продукції.

“Якщо буде повторне блокування одеських портів, то ми втратимо приблизно 30% транспортного, логістичного потенціалу. Відповідно, на третину скоротиться обсяг нашого експорту. Україна, в принципі, може везти зерно в Європу залізницею, зокрема – в Польщу, у порти на Балтійському морі. У нас є три дунайські порти, через які можна експортувати зерно. Зрозуміло, що цих усіх напрямків недостатньо, тому що ми втратили азовські порти, не працює Миколаївський порт, заблокована навігація в Дніпро-Бузькому лимані, окупований Херсон і Херсонський порт.

Це складна ситуація, тому що ми вивозили ще законтрактоване зерно з минулого врожаю. У нас декілька десятків мільйонів тонн накопичилося залишків. Відвантаження старого врожаю вивільняло потужності для зберігання нового врожаю. Умовно кажучи, старе зерно вивозилося – нове засипалося у місця зберігання. Зараз, якщо цей процес буде призупинено, – зерно нового врожаю доведеться частково зберігати на відкритих місцях зберігання. Такі технології існують і наші західні партнери допомагають нам, передаючи необхідне обладнання. Але ця проблема серйозно загостриться в межах майбутньої посівної. На жаль, ті декілька вікон експорту зерна, які залишаться, – вони використовуються великими зернотрейдерами. Дрібний і середній фермер до цих транспортних коридорів пробитися не може. Відповідно, буде змушений продавати своє зерно за копійки на внутрішньому ринку, не компенсуючи навіть собівартість його вирощування”, – пояснює Олексій Кущ.

Розорення дрібного та середнього фермерства спричинить “хвильовий” негативний ефект для української економіки. Це, зокрема – зростання безробіття у суміжних галузях. У довготерміновій перспективі існує загроза, що українські фермери не зможуть нагодувати навіть власне населення.

“Якщо фермери не можуть заробити гроші – значить вони не можуть залучати місцевих жителів, які живуть у сільській місцевості, до виконання тих чи інших робіт. Тобто це безробіття сільських мешканців. Плюс падає попит на товари сільськогосподарського машинобудування. Відповідно – зупиняються заводи, які виробляють сільськогосподарську техніку, в тому числі – в Україні. Може статися так, що у суміжних галузях відбудеться суттєва криза.

Для простого українця питання зернової логістики – це, перш за все, питання продуктової безпеки. Якщо у фермера не буде стимулу сіяти новий врожай, рано чи пізно ми використаємо внутрішні запаси зерна, які у нас є із попередніх врожаїв, і через рік-два нам може загрожувати серйозна продовольча криза. У короткотерміновій і середньотерміновій перспективах нам ця криза не загрожує, тому що ми, умовно кажучи, сидимо на великих перехідних залишках зерна, олії. Поки що ці залишки цілком забезпечують нам нашу продовольчу безпеку. У довготерміновій перспективі це може мати негативні наслідки”, – зазначає економічний експерт.

Водночас, побоювання щодо можливої девальвації гривні внаслідок скорочення експорту зерна – безпідставні. Економіст пояснює, що наразі курс національної валюти найбільше залежить від обсягів міжнародної фінансової допомоги для України.

“Між надходженням валютної виручки і курсом існує кореляція, але вона несуттєва. По-перше, зараз Національний банк встановив граничний термін повернення експортної виручки у 180 днів. По суті, виручка з того зерна, яке зараз відвантажується, може прийти в країну лише через 6 місяців. Тобто ми поки не бачимо притоку експортної валюти. Так само не бачимо суттєвого податкового надходження від цього експорту зерна. Тому вплив на бюджет і на курс гривні – дуже опосередкований. Звісно, це добре, коли експорт є. Він вирівнює платіжний баланс, але зараз курс гривні і наповнення бюджету залежать переважно від західної допомоги.

Західна допомога складає до 50% від дохідної частини державного бюджету”, – наголошує Олексій Кущ.

Від зернової кризи до енергетичної незалежності

Експерт переконаний, що обмеження можливостей із транспортування зерна не має стати вироком для України. З цієї кризи можна не просто знайти вихід, але й використати її як поштовх для розвитку нових галузей промисловості.

“Як не дивно звучить, але криза – це завжди пошук нових можливостей. У даному випадку, це пошук можливостей із переробки нашої сільськогосподарської сировини у продукти з більш високим рівнем доданої вартості. Простими словами: нам треба переходити від експорту фізично великих обсягів сировини до експорту великих обсягів доданої вартості. Відповідно, наприклад, фізичний обсяг експорту спирту чи біопалива значно менший, ніж фізичний обсяг експорту зерна, з якого вони робляться. Цей продукт можна перевозити в цистернах, бензовозах спеціальних, спиртовозах, можна підключати автомобільний транспорт. І найголовніше, що цей спирт чи паливо можуть частково споживатися всередині країни, можна переводити армію, приблизно 30% автомобільної техніки на біопаливо. Тоді як відходи переробки, той же шрот, може використовуватися для виробництва комбікормів або паливних пеллет.

Паливні пеллети

Таким чином ми збільшуємо обсяг експортної виручки, тому що продукція переробки буде коштувати дорожче, плюс отримуємо додаткові бонуси у вигляді посилення енергетичної безпеки. Щоб досягнути цієї мети, необхідно вже зараз видавати фермерським підприємствам технологічні гранти на закупівлю обладнання для переробки зерна у спирт, біопаливо, олію, комбікорми, паливні пеллети. Це – на мікрорівні. Ну і на макрорівні треба створювати на базі українських спиртових заводів національну біопаливну корпорацію, яка має об'єднати всі державні заводи, на їхній основі провести модернізацію обладнання, і вже у промислових масштабах виготовляти біопаливо. Перехід до такої моделі розвитку приведе до того, що виникне стійкий попит на сировину всередині країни, відповідно – фермери отримають стимул для вирощування нового врожаю”, – розповідає економіст.

Геополітична поразка Росії

Водночас для Росії спроба зернового шантажу могла обернутися черговою геополітичною поразкою. У разі, якщо “зерновий коридор” продовжив би функціонувати всупереч волі Москви – це був би неабиякий ляпас для Володимира Путіна. Адже тоді з’ясувалося б, що Росія вже нічого не вирішує у північно-західній частині Чорного моря. Чорноморський флот, який ще нещодавно був символом російської військової могутності, тепер ні на що не впливає у регіоні та може оперувати лише у Севастопольській бухті, навіть там не відчуваючи себе у безпеці. Кремлівському диктатору залишається або проковтнути цю ганьбу, або таки хоча б частково реалізувати свої погрози: атакувати цивільні судна, які перевозять зерно, кораблі турецького флоту, або ж – спробувати зруйнувати інфраструктуру одеських портів. Росія вибрала перший варіант: зробити вигляд, що нічого не відбулося та продовжити участь в угоді.

“Зробивши заяву про денонсацію Стамбульської угоди, Росія, насправді, потрапляє у ще більшу пастку, тому що блокувати коридор від самого початку Росії було легше, аніж відновити це блокування зараз. Зараз створений морський коридор, який діє під таким собі блакитним прапором ООН. Тобто Організація Об'єднаних Націй його патронує. І цей коридор охороняється турецьким флотом”, – зазначає Олексій Кущ.

У липні багато українців сприймали підписання “зернової угоди” негативно, побоюючись, що Росія може отримати певні вигоди від цих домовленостей, наприклад – часткове зняття санкцій. Також насторожено сприймалися будь-які перемови з Москвою. Проте час показав, що зернова ініціатива стала прикладом успішного протистояння російській агресії, – вважає економічний експерт.

“Я б розцінював Стамбульську зернову ініціативу більше як геополітичну, іміджеву перемогу України. Ця подія показала, що агресію Росії можна зупиняти і антилюдську, антигуманну політику Москви можна нівелювати за допомогою міжнародних зусиль. Це єдиний приклад ефективності Організації Об'єднаних Націй у контексті війни Росії проти України. І це гарний приклад міжнародного співробітництва основних гравців Чорноморського регіону, спрямованих на стримування Росії. Це можна сприймати як своєрідні навчання того, як витісняти Росію з цієї частини Чорного моря”.

Статті з циклу "Факти ЛРТ. Україна" публікуються в рамках міжнародної програми MediaFit, Європейським Союзом, для підвищення інформаційної стійкості регіонів України. Вміст матеріалу є виключною відповідальністю ЛРТ та авторів і не обов'язково відображає думку Європейського Союзу.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  1 вересня випускників із Чернігова слухатиме весь світ

SVOBODA.FM