Останнє оновлення: 12:24 понеділок, 9 грудня
війна і Європа
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Лейпциг: біль і тривога за Україну
Лейпциг: біль і тривога за Україну

Лейпциг: біль і тривога за Україну

Днями виповнюється друга річниця нападу росії на Україну. З цієї нагоди в Лейпцигській філія Польського Інституту Берліна 1 лютого відкрила виставку з панельною дискусією "Два роки російської агресії проти України".

Модерували професорки Рут Лейзеровіц та Марен Регер.

Мені, як одному з авторів світлин, пощастило побувати там і розповісти про Чернігів під час війни...

За півгодини до відкриття прибув посол Польщі в Україні у 2019-2023 роках Бартош Ціхоцький, відомий відвагою, бо не покинув Київ у найтяжчі хвилини - у лютому-березні 2022 року.

Завітала і чернігівка Наталія Хамайко, батьки якої пережили жах авіаударів 3 березня 2022 року у Чернігові, на вулиці Чорновола, де одразу загинуло 47 цивільних жителів міста ...

За переглядом виставкових знімків я зустрів, чернігівців, харків'ян, черкащан, львів'ян…

ПІДТРИМКА УКРАЇНИ

Ганна Михалієвич із Дніпра, яка першу свою бандуру приїздила купувати саме до майстрів у Чернігів, відкрила дійство українськими народними піснями.

Привітав гостей господар - співробітник філії Польського інституту в Лейпцигу Бернд Карвен. Серед них - науковці, педагоги, студенти України, Польщі, Німеччини.

Вітав гостей і директор Німецького історичного інституту у Варшаві (DHIW) професор Мілош Ржежнік, як один із організаторів, подякував українцям за їхню стійкість. Він нагадав, що інститут із 1 квітня 2022 року запустив проект «Дослідницький погляд на Україну».

Крім стипендіальної програми, яка вже існує там, створено можливість залишитися в інституті українським дослідникам. Він нагадав, що одним із стипендіатів DHIW і кураторів виставки є Володимир Пилипенко, історик, випускник Чернігівського державного педагогічного університету.

Директор Інститут історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (GWZO) Марен Регер сказала, що пишається мужністю і стійкістю українських жінок. Розповіла про роботу її закладу з науковцями України, які стали стипендіатами інституту та працюють над гуманітарними та освітньо-історичними програмами.

Бернд Карвен представив авторів світлин фотовиставки «Репортаж з оточеного міста Чернігова», зокрема і Валентина Бобиря .

ЧЕРНІГІВ ПІД ЧАС БЛОКАДИ І… РАКЕТНОГО УДАРУ

Коли мені надали слово, розповів про авіанальоти російських літаків у березні 2022 року. Тоді жінки молилися і плакали з дітьми, зачувши гул літака. Як жителі виїжджали з Чернігова, коли зникли газ, вода, електрика і тепло, не менш ризикуючи бути обстріляними і застреленими на єдиній трасі, що залишилася…

Розповів, що боявся тільки одного, щоб нашим воїнам вистачило  боєприпасів у третій декаді березня. Бо без них окупанти могли б увірватися у місто і почалися б вуличні бої…

Наголосив, на тому що саме цього остерігаюся і зараз. Нашим захисникам України потрібні боєприпаси з Європи, бо ми боремося за нашу і їхню свободу.

Присутні побачили 6-хвилинний слайд-фільм «Мить війни» про російський ракетний удар 19 серпня 2023 року по центральній площі Чернігова. Там під час свята гуляли чернігівці й гості міста.

Після шокуючого фільму була мовчанка, яка тривала, мабуть, з хвилину. Ніхто першим не наважувався сказати слово…

ДВА РОКИ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ проти України

Панельну дискусію відкрила заступниця директора Німецького історичного інституту у Варшаві Рут Лейзеровіц і запросила до слова колишнього посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцького. Він розповів про важкі дні в Києві у лютому-березні 2022 року, коли дипломатичні представники практично всіх країн виїхали зі столиці до Львова і далі - до Варшави.

Дипломат наголосив, що побачене ним на території, зокрема Київщини і фотовиставці з Чернігова, підводить до одного висновку – українцям треба сучасна зброя, щоб вони могли захистити і Україну, і Європу. Бо далеко не всі це розуміють на заході.

Науковець і стипендіатка Німецького історичного інститут у Варшаві Ольга Барвінок розповіла, що довелося пережити її родині перед тим, як виїхати з України.

Історики і стипендіатки Інститут історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (GWZO) археолог Наталія Хамайко (з Чернігова, працювала в Національній академії наук України в Києві ) та Світлана Телуха (Національний технічний університет – Інститут політехніки в Харкові) емоційно розповіли про долі своїх родин, з яких складається доля жінок України. Вони були змушені покинути домівки, але не припиняють роботи для батьківщини країні Європейського Союзу.

…. Захід тривав понад 2 години. А виставка в Лейпцигській філії Польського Інституту Берліна (Markt 10, 04109 Leipzig) триватиме до 31 березня.

ПОДЯКИ

Хочу подякувати кураторам виставки з Німецького історичного інституту у Варшаві - Беата Юркович, Кінга Волошин-Кованда і Володимиру Пилипенку  та Олені Росстальній.

Окреме добре слово за графічний дизайн: Lech Rowiński / бетон, у виготовлення буклетів і виставки - Німецький історичний інститут у Варшаві у співпраці з Варшавським комерційним коледжем SGH.

Організаторам - Польському Інституту Берліна – Лейпцигська філія, Німецькому історичний інституту у Варшаві DHI Warschau - NIH Warszawa / @Research Perspective Ukraine – Програма Фонду Макса Вебера та Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (Leibniz-Institut für Geschichte und Kultur des östlichen Europa - GWZO).

І звичайно ж - Бернду Карвену, який опікуватиметься виставкою у Лейпцигу до 31 березня. І чернігівці Viktoria Jost, яка допомогла зрозуміти і побачити Лейпциг.

Владислав САВЕНОК

Бернд Карвен
Збільшити

Бернд Карвен

Мілош Ржежнік
Збільшити

Мілош Ржежнік

Ганна Михалієвич
Збільшити

Ганна Михалієвич

Коментарі (2)

Хтось | 2024-02-16 15:34

        I Укулеле! Так як же він оголосить мобілізацію,коли тільки в Німеччині двісті п'ятьдесят тисяч здорових чоловіків (виїхало під час повномаштабного вторгнення).Як їх,здорових лобів він заверне в Україну? А це за чисельністю дві повноцінні армії.Як їх повертать ,цих всіх здорових призивного віку?Чому коли напали на Ізраїль,то зі всіх кутків зі всього світу люди миттєво повернулися й стали на захист? Тому,що окрім почуття відповідальності за країну в них ще мудра дієва мобілізаційна політика велася увесь час існування а не тільки суцільна балаканина!

Окулєлє | 2024-02-15 16:38

 А мене курвить лише одне питання.А ось якщоб знов росіянські фашисти стояли б під Києвом,наш Верховний Головнокомандувач так само б тягнув з законом про мобілізацію як зараз? Чи ніхто це не помічає? А сказати скільки часу треба,щоб мобілізація стала якісна та запрацювала дійсно? Що це ще потрібно було робити два роки тому. Так дійсно в Києві все спокійно яу у Багдаді. Все збивають.Це добре.А потрібно уявити ,що ти зараз під Авдієвкою і часу в тебе нема від поняття взагалі. А ще нема ані людей ані зброї.Верховний Головнокомандувач особисто приїзджав у Авдіївку і запевнив що Авдіївку не здадуть! То що. Щож ви робите! Що ви робите!
.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  20 років тому у Чернігові застосували сльозогінний газ

SVOBODA.FM