Валютний бізнес: Порушення і покарання

Банки по всій країні створили так звані «обмінники» - пункти з обміну валюти. Курс у них відрізнявся один від одного лише кількома копійками.

Та поряд із законно діючими обмінними пунктами з'явилися і так звані міняйли-нелегали. Тобто особи, які пропонували обмін валюти за своїм, відмінним від офіційного курсом.

Курс, за яким вони проводили обмін, був на кілька копійок вигідніший, ніж встановлений офіційно банками, що звичайно ж приваблювало деяких громадян.

Також до таких міняйл зверталися і ті, хто хотів обміняти або навпаки, купити, «кругленьку» суму іноземної валюти, а її в офіційних пунктах обміну якраз в наявності не було. Зверталися до міняйл і ті, хто не бажав «світитися» зі своїми валютними заощадженнями, щоб ніхто не знав, що в них є «що» або на «що» обміняти.

Що ж стосується самих нелегальних торгівців валютою, то за рахунок різниці між купівлею-продажем валюти таким чином вони заробляли собі на «хліб з маслом та ікрою». Така діяльність була для них і основною роботою, і засобом отримання прибутку.

Спекулюючи на курсі валют, вони забезпечили собі непогані статки. Розкішні квартири в престижних районах обласного центру, дорогі іномарки, одяг за останнім «писком» моди. Все це здобуте лише за рахунок вдалих спекулятивних операцій за принципом «купи-продай». Ці міцні хлопці цілісінькими днями стовбичать на базарі, бубнячи собі під ніс монотонне «Долари, рублі, євро. Долари, рублі, євро».

На перший погляд, здавалося б, нічого такого протизаконного в їх діях немає. Але нелегальні операції обміну готівкової валюти призводять до того, що значні її суми перекочовують на "чорний" ринок, тим самим підриваючи економіку країни. Тому такі «обмінні» відносини між міняйлами-нелегалами та тими, хто звертається до них за допомогою носять протизаконний характер і передбачають покарання.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення, стаття 162 «Порушення правил про валютні операції» гласить: «незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей на користь держави».

І якщо сума штрафу від 510 до 748 гривень, передбачена статтею, для самих мінял не така вже й страшна, то для людей, які вирішпли скористатися їх послугами, може бути досить відчутною. Адже з тексту статті видно, що законодавець не робить розмежувань між обома сторонами валютообмінного процесу.

Ось лише останні приклади. 27 вересня під час проведення профілактичного відпрацювання вулиць та інших громадських місць Чернігова співробітниками сектору ДСБЕЗ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області було затримано трьох чоловіків: двох чернігівців та одного громадянина республіки Бєларусь, які здійснювали незаконні операції з валютою.

В першому випадку чернігівець, 59-річний чоловік на ім'я Григорій пропонував свої послуги з обміну валюти на Центральному автовокзалі міста Чернігова і у нього правоохоронці вилучили грошові кошти в сумі 17000 тисяч рублів республіки Білорусії.

А в другому випадку були затримані як сам міняйло, 39-річний чернігівець Дмитро, так і його клієнт-покупець, 19-річний підданий республіки Білорусії на ім'я Олександр. Поблизу ринку «Центральний» в обласному центрі вони якраз уклали обопільно вигідну угоду з обміну валюти, коли їх затримали правоохоронці. «На двох» у них було вилучено 8042 гривень, 140 доларів США, 45 євро, 17000 тисяч Білоруських рублів та 1500 рублів Російської федерації.

На всіх трьох валютних «підпільників» учасників з обміну валюти складені адміністративні матеріали за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення, матеріали направлені на розгляд до суду.

І такі випадки не поодинокі. Лише з початку року чернігівськими правоохоронцями за незаконні валютні операції було вилучено на користь держави близько 20 тисяч гривень, 650 доларів США, 50 євро, 17000 тисяч рублів республіки Білорусь, 1500 рублів Російської федерації. Тобто, «обмінювачі» «розкошелилися» на досить кругленьку суму. І це ще без врахування суми штрафу, яку наклав на них суд після розгляду усіх матеріалів.

Враховуючи вище викладене, хочемо звернутися до тих, хто вирішив обміняти чи купити валюту.

Задумайтесь, чи варто це робити у протизаконний спосіб? Чи вартий отриманий «виграш» від незаконних операцій з валютою притягнення до адміністративної відповідальності з конфіскацією цієї самої валюти? Чи вартий обмін незначної суми виклику до суду, де в якості правопорушника будете стояти саме Ви, а не хтось інший? Можливо, ця стаття попередить деяких читачів від хибного кроку, котрі ще вагаються між законним «обмінником» і «міняйлою».

Наталія Човпило,
помічник начальника Чернігівського МВ УМВС