Як мера судять… п’ятий рік

Справу ніжинського міського голови Михайла Приходька нині переглядає Апеляційний суд Чернігівської області.

4 та 5 лютого свідки вкотре згадували про події 15 грудня далекого 2008 року.

Того темного вечора зі службового авто мера співробітники «органів» дістали 19500 доларів.

Нагадаємо: Новозаводський районний суд 9 листопада 2012 року засудив Михайла Приходька до 6 років в’язниці з конфіскацією за отримання 60 тисяч доларів хабара.

Мер з цим не згоден. Він наполягає, що все це – результат «роботи» його недоброзичливців.

Мандри мічених грошей

З показань свідків вимальовується ланцюг передачі тієї частини хабара, з якою, власне, і «брали» мера.

Перший – Станіслав Муляр, співробітник державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ). Він отримав гроші на хабар у касі МВС.

Друга ланка – київський підприємець Валерій Макарук, котрий жадав отримати у власність двоповерхову лазню в Ніжині.

Третій – «універсальний» помічник пана Макарука Андрій Медведенко. Він передавав гроші, будучи обвішаний спецапаратурою.

Четверта ланка (і перший ніжинець) – Анатолій Походня, колишній директор комунального ринку. Спершу він не взяв привезені 120 тисяч гривень. Мовляв, уже було так, що хабар передавали гривнями, так шеф сварився і брати не хотів.

Гроші обміняли на долари, і третій «транш» через Походню рушив до Віктора Приходька, брата мера.

Кінцевий «адресат» Михайло Приходько був у «ланцюжку» вже шостим.

Ех, не думав, не гадав…

Віктор Приходько по справі брата отримав 4 роки умовно.

Він розповідав суду про передачу братові пакету від Походні. Казав, що не мав з ними (Походнею і братом) попередніх розмов ані конкретно про хабар, ні абстрактно про гроші. Але, коли отримав пакет з грішми, запитань до брата у нього не виникло.

Як у його машині з’явилися мічені 500 доларів з числа переданих 20 тисяч, пояснити не може.

Дідусь, кажуть, злопам'ятний

Понятий Яків Смолкін нині пенсіонер. Того вечора він гуляв з песиком на березі Остра. Підійшов міліціонер і запропонував виконати громадянський обов'язок.

«Оскільки я вихований за часів СРСР, то, звісно, погодився, – каже дідусь. – Хоча, якби знав, скільки доведеться їздити у суди, то відразу б відмовився».

Він підтвердив, що гроші вийняли з кишені правих передніх дверцят службового авто мера. А згодом, у відділі міліції, експертиза виявила на правиці Приходька невидиму неозброєним оком фарбу, якою помічають гроші в «органах»…

Якову Борисовичу замало вчительської пенсії (близько 1100 грн.), тож він з іншим пенсіонером тримають невелику фірмочку. Для неї орендують кімнатку в будинку, який є комунальним майном.

Користуючись цим, захист наполягає, що Смолкін – упереджений і «має зуб» на мера, бо колись були непорозуміння з орендою. Зокрема, про це свідчив 4 лютого Володимир Градобик, начальник юридичного відділу ніжинського виконкому.

А пан Смолкін 5 лютого заявив, що ті закиди – нісенітниця, а сам Градобик залежить від мера Приходька.

Звинувачую в жадібності!

Співробітник ДСБЕЗ Станіслав Муляр багато призабув, але що пам'ятає, про те цікаво розповідає.

Він свідчить, що «органи» за мером уже спостерігали й знали, зокрема, про перший стос доларів від Макарука ($25 тис.), переданий 29 січня 2008 року і другий «транш» ($15 тис.) за 8 жовтня.

Цитуючи слова співробітника, Приходько «працював, як соковижималка» і він «дуже жадна людина». На думку досвідченого міліціонера, $500 братові за посередництво – це «нижче плінтуса».

«Напевно, побачили, що за ними їде машина, і звернули в провулок, де й зупинилися, – розповідає пан Муляр про момент затримання. – Я вискочив з машини і підбіг до них. Відкрив двері Приходька, сказав: «Міліція!» і забрав ключі від авто, після чого представився повністю».

За словами співробітника, він стояв біля відкритих дверцят авто, доки під'їжджали інші машини міліції. Аж раптом Приходько схопився з переднього пасажирського сидіння і відштовхнув його, Муляра, обома руками. Той не зреагував, вбачаючи провокацію.

Мер же намагався «підручними засобами» змити зі своїх рук доказ – спецфарбу. Принаймні, саме таке припущення висловив Станіслав Муляр.

Суворі будні

Потішив суд і слухачів своєю безпосередністю пан Медведенко. Він підтвердив факт передачі грошей Походні, але з деталізацією подій було важко.

– Це ж раз у житті буває, має запам’ятатися, – зреагував суддя на його чергове «не пам’ятаю».

– Та ні, у нашій країні частіше, – відповів свідок.

– Частіше гроші передаєте? Ви що, «позаштатний співробітник»? – запитав суддя на тлі сміху в залі.

– Ви ж у цій країні живете, мабуть, розумієте, про що я. Бізнесменам доводиться часто давати гроші. Це не подія, а будні, – відверто пояснив Андрій Медведенко.

Далі буде…

Суд також заслухав водія з виконкому – Литовченка, котрий начебто був у машині під час затримання мера. Однак деякі його пояснення розійшлися зі свідченнями Якова Смолкіна, а деякі – зі словами Віктора Приходька. При цьому всі наполягають на своєму.

У подальшому до суду мають з’явитися заступник міського голови Олег Баранков, потерпілий Валерій Макарук та другий понятий на прізвище Калоша.

Адвокат Федоренко заявив, що бажає привести до суду людей, які свідчитимуть про зацікавленість понятих.

Наступні засідання суд призначив на 18 і 19 лютого.

Збільшити

Підсудний і прокурор

Збільшити

Михайло Приходько з адвокатом під час перерви