Олександр Довженко може стати Героєм України офіційно

Ініціативу Сосницької районної ради щодо присвоєння звання Герой України Олександрові Петровичу Довженку (посмертно) на минулому тижні підтримала Рада товариства «Чернігівське земляцтво» у м. Києві.

З відповідним клопотанням Земляцтво звернулося до Чернігівської обласної державної адміністрації.

Про це «Високому Валу» повідомили у відділі інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю виконавчого апарату обласної ради.

Керівник Сосницького регіонального відділення товариства “Чернігівське земляцтво” Олексій Орєхович, як один з ініціаторів присвоєння звання Герой України Олександрові Петровичу Довженку – видатному кінорежисеру та письменнику (посмертно), зазначив, що в біографії митця досі не заповнено всіх “білих плям".

Тільки зі зміною політичної ситуації в Україні та зняттям грифу “секретно” з архівних документів стало можливим встановити історичну справедливість у висвітленні життя і творчості О.П.Довженка, підняти завісу над “білими плямами” в біографії митця.

“Тільки недавно стало відомо, що в 1918 році Олександр Довженко якийсь час викладав у школі старшин армії Петлюри в Житомирі при штабі 44-ї Української стрілецької дивізії, - розповідає Олексій Орєхович.

- А Олесь Терентійович Гончар у спогадах свідчив, що в роки громадянської війни в чині петлюрівського сотника Олександр Довженко брав участь у штурмі “Арсеналу”. Звичайно, в радянські часи за таке минуле по голівці не гладили б, тож автор “Собору” справедливо підкреслював: “Якщо це правда, можна уявити, який дамоклів меч Довженко почував над собою в усі подальші роки”.

Однак батько народів Йосип Сталій, який до 1953 року фактично був “головним кіносценаристом” Радянського Союзу, правильно оцінив магнетичну силу кіно й не наважився знищити геніального кінорежисера та письменника.

Тим часом, Довженко мусив маневрувати, щоб хоч в основному зберегти свій геніальний талант для України, хоч наполовину втілити в життя задумане. Про Україну він пам'ятав завжди. Його улюбленою піснею була та, що її авторство приписують Іванові Мазепі й що в ній звучить віковічна скарга на несправедливу долю – “Ой горе тій чайці”.

Свою геніальну “Україну в огні"” Олександр Петрович писав на матеріалі народного горя. Він наче оглух до всіх пересторог, про які не міг не знати, як не міг не відати про заборону Сталіна писати про відступ радянської армії.

Твір писався швидко, уривчасто, великими шматками, майже не шліфувався й не переписувався, бо кожне слово й так лягало на заздалегідь вготоване місце. Олександр Довженко не зламався під тиском того страшного політичного тайфуну, який звалився на його сиву голову через “Україну в огні”. Це тільки одна з сторінок його героїчного життя.

Таких героїчних сторінок у житті свідомого носія національної культури, менталітету, українського способу мислення і сприймання світу О.П. Довженка було багато. Всі вони пов'язані зі становленням і розвитком иезалежності України що є підставою для присвоєння йому звання Герой України (посмертно)”.

Сосницька районна рада, з метою вшанування пам’яті про видатного кіномитця та письменника О.П. Довженка, його заслуг перед Україною, на пленарному засіданні 7 липня 2009 року ухвалила рішення про підтримання ініціативи щодо присвоєння звання Герой України Олександрові Петровичу Довженку (посмертно).