Капітан броненосця — вихованець Чернігівської класичної чоловічої гімназії

Миткевич Гурій Васильович доволі не відома постать в історії Чернігівщини.

У цьому не має нічого дивного, тому що він був офіцером російського царського флоту.

Цілком зрозуміло, що про переважну більшість вихованців Чернігівської класичної чоловічої гімназії в радянський час ніхто і не згадував.

Долі багатьох особистостей залишались невідомими для історії. Це було пов’язано з їх поглядами на радянський устрій держави.

Доволі велика частина випускників гімназії була змушена виїхати за кордон, а та частина випускників, що залишилась – будувала «світле майбутнє» в новому суспільстві, і доволі швидко пожалкувала про це (особливо зважаючи на майбутні «суспільні перетворення» у вигляді колективізації, голодомору та репресій 30-х років XX століття).

Майбутній капітан 2-го рангу Миткевич Гурій Васильович народився у 1860 році, походив він з спадкових дворян Чернігівської губернії. Ґрунтовну середню освіту він здобуває у Чернігівській класичній чоловічій гімназії. Згодом він продовжує навчання в Морському кадетському корпусі, Миколаївській морській академії (у 1884 р.). Після навчання Миткевич Гурій Васильович проходе службу на Балтійському флоті, у Тихоокеанській і Каспійській ескадрах.

Бере участь в російсько-турецькій війні 1877-1878 років. Цікавим фактом є те, що він впродовж 1880-1881 років здійснив навколосвітню подорож на фрегаті «Мінін». Проходив службу на броненосці «Імператор Олександр ІІ», був першим командиром міноносного військового пароплава «Астрабад» (1900–1905 рр.).

Завідував військово-морською станцією «Астрабад» (1901–1905 рр.), Мав різні нагороди: орден св. Анни 3-го і 2-го ступенів, св. Станіслава 2-го ступеня, орден св. Володимира 4-го ступеня.

З серпня 1905 року командував броненосцем берегової оборони Балтійського флоту «Адмирал Спиридов» . Трагічно загинув 24 лютого 1906 року у Лібаві. В нього залишилась дружина і донька.

Відомо, що Миткевич Гурій Васильович був похований в Чернігові на старому міському кладовищі. Могила збереглась до нашого часу.

Таким чином, доля морського офіцера доволі цікава. Звичайно багато прізвищ та імен загубились в історії. Завдання вже нашого часу — дослідити долі більшої частини вихованців, які навчались в Чернігівській чоловічій класичній гімназії і увійшли в історію, як непересічні особистості.

Максим БЛАКИТНИЙ, вчений секретар Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського.

Данило РИГА, молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».