«Олексій, чоловік божий» і «Відродження» у Батурині - фото

Виставки “Відродження” відкрилася в експозиційній залі палацу палацу Кирила Розумовського в рамках відзначення Дня Прапора, Дня Незалежності України та 5-ї річниці палацу.

В експозиції презентуються ікони ХVІІІ ст. “Григорій Богослов” “Олексій, чоловік божий”, “Св. Петро Митрополит” з іконостасу собору Різдва Богородиці.

Відкриття виставки стало можливим завдяки започаткованій співпраці заповідників “Гетьманська столиця” та “Чернігів стародавній”.

Це перший спільний проект наших двох закладів, щиро дякуємо колегам, які люб’язно надали ікони на виставку.

Історія нашої держави сповнена численними іменами людей, котрі зробили свій внесок у розвиток української культури та відзначилися широкою меценатською діяльністю.

До таких відомих особистостей можна по праву віднести постать останнього гетьмана України Кирила Розумовського та членів його родини. Багато архітектурних пам'яток пов'язаних з цією родиною залишилось саме на Чернігівщині.

Однією з найкращих архітектурних пам'яток родини Розумовських по праву можна назвати неймовірний собор Різдва Богородиці в м.Козельці. Збудований коштом гетьмана Кирила Григоровича Розумовського, його брата Олексія та матері Наталії Дем'янівни на знак вдячності милості Божій до їх роду.

Собор називають архітектурно-скульптурним і навіть живописним твором ХVІІІ ст., оскільки художньому оздобленню в ньому приділено виняткову увагу.

Собор Різдва Богородиці - двоповерховий, п'ятибанний. У його архітектурі поєднані риси бароко, рококо та ордерні мотиви класицизму.

Будівництво собору тривало з 1752 по 1762 рр., головним архітектором було призначено Андрія Квасова. Над фасадом собору, який прикрашений вишуканими ліпними елементам працював І. Григорович-Барський.

На нижньому поверсі собору розташована церква в ім'я святих Адріана і Наталії, що первісно планувалася, як родова усипальниця родини Розумовських. Сьогодні тут поховано Наталію Дем'янівну - матір Кирила та Олексія Розумовських.

Зовсім інший вигляд має верхня трьохпрестольна церква, прикрашена білокам'яним різьбленням.

На особливу увагу в соборі заслуговує іконостас: 27 метровий бароковий, з бронзовими царськими вратами, усипаний голівками ангелів, повитий виноградними лозами й гронами, з суцільною позолотою колон, іконних рам.

Іконостас має 5 рядів, деякі дослідники вважають 4 або 7. Тло іконостаса пофарбоване темно-синьою фарбою з білими та золотавими прожилками.

Не з'ясованим залишається сьогодні питання і про кількість ікон в іконостасі (80, 70, 75 ), а також про його авторів. Відомо, що над іконами працював придворний художник родини Розумовських Григорій Стеценко.

Ікони різняться за розмірами та рівнем художнього виконання. Написані всі вони на липових дошках товщиною до 5 см.

Ікони з Козелецького собору Різдва Богородиці написані в кращих традиціях професійного іконопису ХVІІІ ст. Кожна з них має свій богословський зміст, форму і заслуговує на бережне ставлення та увагу нащадків.

За час свого існування собор Різдва Богородиці зазнав багато руйнувань, а чудові ікони з іконостасу частково були втрачені.

У Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» сьогодні знаходиться 44 відреставровані ікони і дві, які нещодавно були виявлені, перебувають на реставрації. Доля інших не відома.

Виставка “Відродження” буде тривати до 18 листопада 2014 р., то ж всіх бажаючих ми запрошуємо ознайомитися з неперевершеними творами мистецтва ХVІІІ століття.

Юлія Фурсова