Естонія-Україна: Різниця в десять років

Що шукали на Чернігівщині підприємці з євросоюзівської Пилви?

Днями в області побували підприємці з Естонії. В рамках чотирьохденного візиту делегація з невеликого міста Пилва відвідала Куликівку, з якою пилвасьці підтримують дружні стосунки, побула в Києві та Ніжині, обмінялась досвідом з представниками СФГ «Колос», ПП «Вимал-агро», Куликівського льонозаводу. В Чернігові естонці провели зустріч з керівництвом торгово-промислової палати.

«Ми співпрацюємо з Куликівкою ще з сімдесятих років минулого століття» - розповідає Хаймар Сокк, керівник делегації, начальник відділу розвитку планування Пилваської повітової управи. - «Але після розпаду Радянського Союзу була значна перерва у стосунках, які відновились у 2000-му році».

Після тривалої перерви дружні взаємини між містами вже незалежних держав стали ще інтенсивнішими. Обмінюватись досвідом почали не лише представники місцевої влади - з Куликівки до Пілви і з Пілви до Куликівки заходилися їздити делегації медпрацівників, аграрників, представників культури та громадських організацій. Почали виникати спільні проекти.

«Цього разу ми привезли до вас приватних підприємців» - говорить пан Сокк. - «У нас в Естонії більшість складають підприємства, де кількість працюючих не перевищує 20-25 осіб. А дрібний бізнес - це основний дохід для переважної кількості людей в нашій країні».

 

ПРИБУТКИ БУДІВЕЛЬНИКІВ ПОМЕНШАЮТЬ

 Під час зустрічі у торгово-промислові палаті її президент Костянтин Іванов зазначив, що за темпами житлового будівництва Чернігів останнім часом вийшов на 5-те місце в Україні - тут будується близько 100 тисяч квадратних метрів житла на рік. Вартість його на первинному ринку - близько 900 доларів за квадратний метр. За рахунок попиту, що виник в результаті політики масового кредитування, прибутковість компаній-будівельників складає зараз понад 100%. Але в подальшому, за прогнозами К.Іванова, відсоток прибутковості знижуватиметься - не буде такого масового попиту. При цьому ціни на житло мають залишитись без змін.

Естонці цікавились, чи будуються масштабно в Чернігові індивідуальні будинки. Як у них, чи в Києві, де в передмісті нараховується понад 40 котеджних селищ. Але така перспектива для нашого міста, де індивідуальне будівництво поки триває лише фрагментарно, ще попереду.

 

СВІТОВА ШВЕЙНА ФАБРИКА НА ІМ'Я КИТАЙ

 Сучасний стан українського та естонського ринків текстильних виробів виявився дещо схожим - і тут, і там китайські товари майже витіснили продукцію власних виробників. Єдина світова швейна фабрика на ім'я Китай, що із завидною швидкістю штампує одяг, здавалось би, не залишає шансів для інших. Проте вихід є - шити продукцію більш високого класу, з дизайнерськими родзинками. Виробляти класику, про яку «завдяки» китайському «ширпотребу» багато хто вже і забув. Експерти вважають, що попит на якісний індивідуальний одяг, вироблений дрібними серіями, буде лише зростати. Саме такі кроки не дозволять китайцям перетворитися на монополістів і диктувати свою економічну політику всьому світові.

Крім того, погодились підприємці, потрібно навчитися швидко та ефективно працювати. Оскільки ринком сьогодні правлять торгівельні мережі, подібні київським «Метро», «Глобусу», то саме вони обирають виробника, а не навпаки. Щоб стати для них постачальником одягу потрібно мати відповідні обсяги, швидкість, ефективну логістику тощо. Працювати є над чим.

 

ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ В КУЛИКІВЦІ

В якості обміну практичним досвідом керівники швейних фірм Пілле Перлі та Веста Тоом запропонували взяти до себе на стажування двох швачок з місцевих підприємств. Інший естонський підприємець висунув пропозицію відносно проходження практики на його деревообробній фірмі.

«Сьогодні у вас в економіці приблизно така ситуація як у нас в Естонії 5-10 років тому» - Хаймар Сокк вважає, що українці є розумною нацією і тому швидко скоротять цей економічний розрив. - «Ми хочемо лише показати, як ми розвивались, а у вас тут мудрі люди - вони самі розберуться що з нашого досвіду корисно для них».

Але насправді естонці не тільки розповідають. При підтримці колишнього старости Пилваського повіту, а нині депутата естонського парламенту Урмаса Класа на Чернігівщині триває робота над пілотним проектом - запровадженням в Куликівці до 2020 року нової системи водопостачання та каналізації. Але спочатку влада Куликівки має затвердити стратегію розвитку свого міста, без чого Євросоюз, що фінансуватиме згаданий проект, згідно з правилами, не зможе надати кошти.

Справедливо сказано: не май сто рублів, а май сто друзів...

Фото автора