
Ніжин депресивний. ФОТОрепортаж
У кожного міста є мінімум два обличчя. Перше – красиве, охайне, там відбуваються всі офіційні події. Це, як правило, центр.
Інше – темні закутки і підворотні, облуплені стіни і побиті ліхтарі, пустирища, подертий асфальт і смітники. Це знак запустіння, убогості.
У Ніжині таких знаків чимало. Є охайна Гоголівська вулиця, парки і скверики, університет. А завернеш у якийсь провулок – і бачиш пустку.
Собори у риштуванні стоять роками. Гарячу воду цієї осені давали тільки на перше вересня і перед Покровою.
Кожного ранку кілька тисяч ніжинців їдуть у Київ – заробляти гроші. Бо не можуть знайти достойної роботи у себе. Та й до столиці не так далеко – дві години електричкою.
Одна моя знайома поетеса колись порівняла це місто з акваріумом, у який давно не вливали свіжої води.
Але у кожного міста є не тільки зовнішній вигляд, а і душа. А щоб збагнути душу Ніжина, потрібно у ньому пожити хоча б кілька років. І тоді зрозумієш, що там є цікаві, самобутні люди, які творять його історію сьогодні.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 12605 |
Посилання до теми:
13.10.2008 З Чернігова до Ніжина: Шляхами Миколи Гоголя
10.10.2008 Створення ОСББ: Порятунок чи «кідалово»?
8.10.2008 Ніжинське тепло: Було нашим – стало вашим?
7.10.2008 Сигарети: Чотири смерті упродовж тижня
3.10.2008 Дитячий ансамбль з Ніжина виступив під стінами Кам’янецької фортеці
30.09.2008 "Домашній пірат" затриманий у Ніжині. Відео
29.09.2008 Живі голоси українських класиків зазвучали в Ніжині
19.09.2008 Електричку атакували контролери
Додати коментар: