Судинна хірургія може бути ефективнішою

Відомо, що хвороби системи кровообігу в Україні посідають перше місце в структурі смертності – їх частка перевищує 64%. На Чернігівщині ситуація взагалі тривожна.

Захворюваність на інсульти в регіоні в півтора рази вища, ніж по Україні в цілому, і удвічі, порівняно з подібними за кількістю населення областями (Житомирською, Рівненською та ін.).

Вищою, ніж у них, залишається і захворюваність на інфаркт міокарда, смертність від якого має тенденцію до зростання серед населення працездатного віку.

Медики вважають ці хвороби проблемою соціальною, пов’язаною з веденням нездорового способу життя, нераціональним харчуванням, несприятливою екологією, а також стресами, яким люди постійно піддаються в нашому нестабільному і неспокійному суспільстві.

Усі курці – потенційні пацієнти судинного хірурга

Практично всі пацієнти відділення судинної хірургії Чернігівської обласної лікарні – завзяті курці. Ті з них, які дослухаються до порад лікарів, кидають палити і регулярно проліковуються – ходять на своїх двох і дають собі раду в цьому житті. Хто ні – стають інвалідами або помирають.

Такими спостереженнями поділився завідувач відділення, судинний хірург вищої категорії Сергій Попов.

Він розповів, що в останні роки судинна хірургія обласної лікарні постійно переповнена. Щодня тут проводиться до 5 операцій, які сьогодні, наприклад, розписані вже до Нового року. Найменш бажані з них – ампутації ніг. Їх роблять у крайньому випадку – при гангрені, коли судинам нижніх кінцівок уже нічим не можна допомогти.

Донедавна в 98% випадках ця хвороба діагностувалась у чоловіків. Зараз, коли паління стало модним серед жінок, судинні проблеми з’явилися і у них. Наслідки масового паління представниць прекрасної статі, вважає С. Попов, дадуть про себе знати за кілька років.

Нині ж медики констатують факт "омолодження" окремих судинних захворювань. Так, хворобою молодих став тепер облітеруючий артеріїт. Його проявом є потовщення судинної оболонки, яке призводить до звуження просвіту судин, погіршення, а то й повного припинення кровообігу – коли судини склеюються. Найважчим наслідком цього захворювання може бути ампутація спочатку пальців на ногах, а пізніше й самих кінцівок.

"Атеросклероз зараз теж став "молодим" захворюванням, – говорить лікар. – Якщо раніше на нього страждали люди віком від 40 років, то сьогодні атеросклеротичні бляшки можна спостерігати й у 18-20-річних. Ця хвороба є наслідком порушення холестеринового обміну, що, в свою чергу, спричиняється неправильним харчуванням".

Лікування атеросклерозу, за словами хірурга, поки що обмежується контролем за рівнем холестерину в крові та вживанням таблеток. Ідеального препарату для розсмоктування і виведення з організму атеросклеротичних бляшок медики на сьогодні не знають.

Агітуючи за здоровий спосіб життя, Сергій Попов також звертає увагу на необхідність берегти нервову систему. Адже недарма кажуть, що всі хвороби – від нервів. Інсульти й інфаркти у молодих людей зазвичай є наслідком сильного стресу.

Висновок з усього вищесказаного простий і давно відомий: легковажити зі здоров’ям не варто. "Якщо в організмі відбувся якийсь збій, відразу треба замислитись і щось змінити у своєму способі життя", – радить лікар.

Інфаркт – не вирок, якщо є ангіограф

Підвищення рівня серцево-судинної і судинно-мозкової захворюваності, висока смертність та інвалідність від цих хвороб змушує медиків поспішати із впровадженням сучасних стандартів лікування.

У Чернігівській обласній лікарні ведеться підготовка до створення обласного Центру серцево-судинної хірургії та рентгенендоваскулярної кардіології. Гальмує цей процес відсутність необхідного медичного обладнання, зокрема, ангіографа. Хоча й без Центру його залюбки б використовували фахівці відділення судинної хірургії. Вони вже пройшли відповідну підготовку і знають, як ставити на ноги хворого після інсульту чи інфаркту.

"Сучасне ангіографічне обладнання мають вже практично всі області України, – говорить Сергій Попов. – Його наявність дозволяє проводити коронарографію з подальшим стентуванням коронарних артерій, і що важливо – аортокоронарне шунтування. Виконання нами цих операцій сприятиме значному зменшенню інвалідності та смертності від інсультів, інфарктів міокарда, інших захворювань судин серця і мозку".

За словами завідувача відділенням, 80% людей, які перенесли гострий інсульт чи інфаркт, залишаються інвалідами, часто – лежачими. Маючи ангіограф, медики зможуть рятувати їх при зверненні у перші 6 годин після нападу, доки вражена зона не виключилась із процесу кровопостачання. Робитимуть це шляхом введення в коронарну артерію катетера, а по ньому – спеціальної речовини для розчинення тромбу. За допомогою того ж катетера, без розрізання грудної клітини, вставлятимуть і коронарні стенти (спеціальні пружинки для збільшення просвіту коронарних судин).

Сьогодні відділення судинної хірургії обласної лікарні надає допомогу хворим з ураженнями аорти, периферичних артерій, венозної системи, а також пацієнтам зі складними порушеннями ритму серця. Складні операції у відділені роблять 3 досвідчених хірурги, фаховий рівень яких дозволяє впроваджувати новітні методи лікування і рухатися вперед. Поки що ж, без ангіографа, "вперед" – у дорогі київські інститути – прямують жителі Чернігівщини, яким на місці нічим не можна допомогти.

Коштує ангіографічне обладнання чималі гроші. Тому виплачувати його вартість, очевидно, доведеться частинами. Керівництво обласної лікарні сподівається на розуміння і підтримку в цьому питанні як з боку органів влади, так і з боку благодійників, від яких прийме будь-яку суму.

Як повідомив начальник управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Володимир Ященко, дане питання обговорювалось учора на зустрічі з головою ОДА Володимиром Хоменком. За підсумками розмови прийнято рішення включити придбання ангіографа у фінансовий план наступного року.

Прес-служба управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА

На фото: Сергій Попов, завідувач судинного відділення обласної лікарні