«Ми – екологопатологи, а є лісопатолог». І дядьки, що мають бензопили з глушниками

Засідання за «круглим столом» на тему «Стан лісової галузі Чернігівщини», яке провели 26 липня в облдержадміністрації, стало, певною мірою, унікальним.

Приводом до зібрання, вів яке перший заступник голови ОДА Леонід Сахневич, було звернення ГО «Громадська ініціатива Майдану» про незаконне вирубування лісосмуг.

У ньому містилося прохання до обласної влади взяти під контроль стан лісової галузі Чернігівщини, звернутися до правоохоронних органів за з’ясуванням кількості відкритих кримінальних проваджень та видати розпорядження про посилення контролю за обігом деревини в області та впровадити обов’язковий облік.

«Голова ОДА Валерій Куліч хотів видати його лише після того, як під час «круглого столу» будуть почуті всі думки влади та громадськості з цього приводу», - пояснив Леонід Сахневич. – В розпорядженні йтиметься про посилення взаємодії усіх правоохоронних органів та зобов’язання голів райдержадміністрацій провести подібні наради. Перед тим, як підписувати, ми дамо текст представникам громадськості, аби вони прочитали і внесли зміни».

Разом з тим, застеріг чиновник, піти у всьому назустріч громадськості – знищити галузь.

«Учора в нас була зустріч з лісопереробниками, які просять дати їм працювати, аби вони могли вийти на біржу і закупити хоч 50 відсотків обсягу лісу. Також були заклики зупинити експорт деревини. Проте лісова галузь в області є однією з тих, що дає найбільші прибутки. Ми отримуємо до бюджету 150 мільйонів коштів, які йдуть на зарплати бюджетникам. А в деяких районах лісозаготівельні підприємства є бюджетоутворюючими. Тому, якщо ми десь підемо назустріч громадськості, звичайно, ми можемо загубити цілий район».

Щоправда, діватися нікуди, адже далі закривати очі на нищення лісів вже не можна. За даними оприлюдненими представником обласного управління лісового господарства, торік зареєстровано 61 випадок незаконних вирубок лісу обсягом 538 кубометрів, цьогоріч – вже 35 (156,5).

«Лісова охорона робить все можливе, але, як показує практика, цього недостатньо – використовують бензопили з глушниками, аби їх не було чути», - пролунала фраза.

Активісти-екологи погодилися з цим і закидали лісоохоронців виправданими запитаннями.

Голова Громадської ради при ОДА Вадим Антошин поцікавився, чому немає представників громадськості у комісіях стосовно санітарних рубок.

А голова Громадської ради при Держекоінспекції області Костянтин Шихальов – чому на сайті управління немає жодної інформації про графіки та норми рубок. Запитання зависли у повітрі, натомість були самі обіцянки виправитися.

Ще цікавіше стало після доповіді представника обласної прокуратури Ігоря Олєйнікова.

«Лише цього року правоохонними органами області порушено 106 кримінальних проваджень за незаконну порубку лісу, 4 з них скеровано до суду, 48 – закрито, переважно, через відсутність події злочину, – констатував він. – З метою відшкодування збитків прокуратурою заявлено 30 подань на суму 1,5 мільйона гривень. Основні правопорушення відбуваються на ділянках, непереданих постійним лісокористувачам».

Запитання активістів-екологів не забарилися. Наприклад, яка доля незаконно закритих проваджень щодо вирубок і чому лише 4 дійшло до суду (Костянтин Шихальов) або чому б не порушити питання перед обласною радою і передати «нічийні ліси» у комунальну власність (Вадим Антошин).

Відповіді були стандартні: зверталися, розслідуємо, але є складність тощо. Про те ж, а також про відсутність взаємодії між правоохоронцями у боротьбі з незаконним вирубуванням лісосмуг, говорив і оперуповноважений з обласного управління Національної поліції.

Своєрідне резюме зробив начальник Держекоінспекції області Леонід Бурковський: «Є така посада – лісопатолог, а ми тут з вами – екологопатологи – констатуємо факт, не більше і не менше».

вируб

Збільшити