У чий кошик грибок, або Куди йдуть прибутки від лісових дарів

Тема використання лісових ресурсів дедалі більше хвилює суспільство. Вирубка дерев перебуває в полі зору громадськості та ЗМІ.

Тим часом заготівля інших видів лісових дарів – грибів, ягід, живиці, лікарських трав, березового соку тощо досі залишалася поза увагою. Разом із тим ціна цих продуктів на ринку рік у рік збільшується.

Лісові гриби та ягоди перейшли в розряд делікатесів, стали предметом діяльності великого бізнесу. Щороку десятки тонн цих дарів лісу ділки вивозять за кордон, наживаючи мільйонні бариші, а потім ці гриби та ягоди з’являються на прилавках наших магазинів у вигляді дорогих імпортних консервів.

Лише на Чернігівщині гриби та ягоди у 2009 році заготовляли 72 суб’єкти підприємницької діяльності. Цікаву інформацію про те, як ведеться ця заготівля та як зужитковується це природне багатство, я вперше почула на засіданні Чернігівської обласної комісії з питань використання лісових ресурсів.

Члени комісії не випадково зацікавилися цим. За даними управління стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської ОДА, 2009-го місцеві збори за заготівлі грибів і ягід у порівнянні з попереднім роком зросли у п’ять разів. Невже у п’ять разів збільшився їх урожай? Адже всі пам’ятають напівпорожні кошики грибників минулого літньо-осіннього сезону. Та й лісівники кажуть: великого врожаю ягід і грибів цього року на Чернігівщині не було. У чому ж тоді «секрет» заготівельників?

Як з’ясувалось на засіданні комісії, таких «секретів» хоч відбавляй. «Гриби і ягоди вивозяться з області у обсягах, які значно перевищують ліміти, — сказав заступник начальника управління стратегії соціально-економічного розвитку облдержадміністрації Олег Саранін. — За 2009 рік із Чернігівщини вивезено 52 тонни ягід та 271,1 тонни грибів. Це відповідно у три і п’ять разів більше, ніж видано дозволів так званих лісових квитків на їх заготівлю. Та в той же час ліміти на заготівлю цих видів лісових ресурсів, за словами начальника відділу Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрія Пономаренка, використано не повністю.

Скажімо, один із суб’єктів підприємницької діяльності у Корюківському районі вивіз за межі області 73,5 тонни грибів лисичок вартістю близько 3 мільйонів гривень, тоді як мав дозвіл на заготівлю лише 22 тонн. Державі ж заплатив податків лише 4591 гривню. Інший підприємець вивіз 60 тонн грибів, сплативши 1250 гривень податку, тоді як держлісгосп видав йому дозвіл на заготівлю лише 15 тонн.

Лімітні обсяги заготівлі грибів у Ріпкинському районі становили 20 тонн лисичок. Але їх було вивезено 86 тонн. Перевіркою виявлено й суб’єкта підприємництва, який заготовив 14,3 тонни лисичок, хоч «лісових квитків» на їх заготівлю взагалі не мав, сплатив лише 600 гривень єдиного податку.

Не мало «лісового квитка» і приватне підприємство, яке вивезло у Німеччину 11,7 тонни лисичок, не сплативши за це ніякого податку. У Щорському районі, з якого за межі області вивезено третину всіх заготовлених грибів та ягід, ліміти на їх використання взагалі не встановлювались.

Загалом підприємці, які займалися заготівлею грибів та ягід, у 2009 році отримали 22 мільйони гривень прибутку. В місцеві бюджети надійшли крихти.

Приватні заготівельники лісових ресурсів не дотримувалися закону, не в повній мірі сплачували податки, подаючи неправдиві дані про закупівлю їх у населення. Скажімо, повідомляли податківцям, що купували ягоди і гриби у населення по 2-3 гривні за кілограм, тоді як вони коштували по 8-13 гривень. До речі, ці ж гриби та ягоди вони відвантажували експортерам уже по 30-40 гривень за кілограм.

Начальник управління оподаткування фізичних осіб державної податкової адміністрації у Чернігівській області Катерина Шумейко вважає, що цих заготівельників треба позбавити права перебувати на єдиному податку. Тоді місцеві бюджети додатково отримали б 2,5 мільйона гривень.

Та чи вбереже це наші ліси від варварського винищення їх ресурсів? Куди дивляться лісівники, які повинні контролювати використання лісових багатств? Чому взагалі стало можливим таке вигрібання грибів та ягід?

Уже згадуваний Юрій Пономаренко та директор комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Іван Донець пояснювали: ніхто достеменно не знає біологічного запасу грибів та ягід у цілому по області. Робота задля цього коштує дорого, а у лісогосподарських підприємств немає на неї коштів. Вони закладені в обласну програму «Ліси Чернігівщини», однак навряд чи вдасться їх отримати у 2010 році.

Так, знати біологічні запаси треба. Хоча б для того, щоб правильно визначати ліміти заготівлі лісових ресурсів. То що заважає контролювати відповідність обсягів заготовленого виданим «лісовим квиткам»? Чим зумовлено вивезення нелегально зібраних лісових ресурсів? Хотіла я поставити ці запитання Ю.Пономаренку та І.Донцю, однак вони, побачивши диктофон, відмовилися розмовляти з кореспондентом «Сільських вістей».

До речі, про нестачу грошей. У Контрольно-ревізійного управління у Чернігівській області, яке нещодавно перевіряло державні підприємства лісового господарства, виникло чимало запитань з приводу використання коштів.

На думку екологів, лісівники сьогодні не зацікавлені у визначенні обсягів біологічних ресурсів лісу. Бо, по-перше, бюджетних грошей на це не передбачено. А по-друге, вони самі припинили займатися заготівлею та переробкою грибів і ягід.

Керівники лісогосподарських підприємств на засіданні комісії скаржилися на недобросовісну конкуренцію приватних підприємців. Мовляв, від лісівників вимагають обстежень, заготівель лісових ресурсів. А приватники на це не витрачаються. Отож їхня продукція і виходить дешевшою, а це «перекриває кисень» лісогосподарським підприємствам, і вони недобирають свої ліміти. Скажімо, ліміт на заготівлю березового соку 2009 року становив 3700 тонн, а заготовили всього 1423 тонни.

І.Донець нарікав, що березовий сік, який потребує швидкої консервації, в області приймає на переробку лише одне підприємство, і це також стримує його заготівлі. А де ж поділися переробні цехи, грибоварні, які колись були чи не в кожному лісгоспі? Чому б знову не налагодити цю справу?

На жаль, відповіді на це запитання я так і не отримала.