Профспілки: Комунальний транспорт зникне за три місяці

Заява Національного форуму профспілок України

Через три місяці сфера комунального міського пасажирського транспорту може бути доведена до межі, за якою буде неможливим її відновлення.

Країну очікує транспортний катаклізм, якщо до вересня не буде вирішено проблему із заборгованістю виплати заробітної плати транспортникам, яка складає від двох до п’яти місяців.

Про це йдеться в оприлюдненій заяві Національного форуму профспілок України, підписаній його головою Мирославом Якібчуком.

Основною причиною занепаду галузі є відсутність у транспортних підприємств обігових коштів через неотримання або значну затримку з отриманням державних субвенцій за перевезення пільговиків. Це породжує катастрофічну заборгованість із виплатою заробітної плати працівникам цієї сфери та відсутність будь-якого оновлення парку тролейбусів, трамваїв та автобусів.

За даними моніторингу НФПУ, заборгованість із виплатою зарплат лише у 13 областях України, де є найбільша заборгованість, складає понад 105 млн. гривень. Злісно заборгували своїм працівникам «Київпастранс» - 40,9 млн. грн., «Дніпропетровськийелектротранспорт» - 19 млн. грн., Харківське КП «Міськелектротранспорт» - 11 млн. грн., Севастопрольське КП «Севелектроавтотранспорт» - 10 млн. грн. У столиці тролейбусники ДЕПО №2 востаннє отримували кошти у листопаді 2009 року – по 110 грн.

НФПУ наголошує, що через згадані проблеми, трудові колективи залишають досвідчені водії, парк транспорт перебуває у аварійному стані, а умови праці для транспортників за останній час значно погіршились. Через три місяці, після завершення сезону відпусток, навантаження на комунальний транспорт збільшиться і, враховуючи, що стан комунального транспорту в Україні є найгіршим за всі роки його існування, міські тролейбуси та автобуси, або перестануть працювати, або стануть загрозою для життя пасажирів.

Задля збереження галузі і виведення її на належний рівень, необхідно, по-перше, забезпечити належне виконання бюджету, зокрема, у частині компенсування витрат за перевезення пасажирів пільгових категорій. Дане питання повинно бути взято під особистий контроль прем’єр-міністра. По-друге, необхідно запровадити пряме дотування комунального транспорту, як це існує, зокрема, у багатьох країнах ЄС.

Крім того, доцільно розглянути можливість альтернативних механізмів компенсації витрат на перевезення пільговиків, наприклад, впровадження адресної фінансової допомоги.