Останнє оновлення: 18:09 понеділок, 29 листопада
ДЕРИБАН / Спротив
Ви знаходитесь: Політика / Чернігів / Ялівщина: Круглий стіл з гострими кутами. Зрозуміємо, коли втратимо?
Ялівщина: Круглий стіл з гострими кутами. Зрозуміємо, коли втратимо?

Ялівщина: Круглий стіл з гострими кутами. Зрозуміємо, коли втратимо?

В останній день робочого тижня у Чернігові відбулось засідання другого «круглого столу» (перший було проведено у січні 2007 р.) на тему «Ялівщина: вчора, сьогодні, завтра».

Участь у засіданні брали представники наукових, навчальних і громадських організацій, підприємств, державних установ, політичних партій – всі ті, хто зацікавлнеий у збереженні цього унікального куточка нашого міста.

Головував завідувач кафедри екології та охорони природі ЧДПУ, кандидат біологічних наук Юрій Карпенко.

На сьогоднішній день Чернігівська міська рада продовжує лобіювати створення на території Ялівщини ландшафтного рекреаційного парку відпочинку у статусі міського парку, незважаючи на погодження створення природно-заповідного об’єкта – регіонального ландшафтного парку.

Вже плануються й нові методи виведення Ялівщини із суспільного користування, як то здача її кращих територий в оренду власником на 49 років (тобто, враховуючи наші українськи реалії, фактично назавжди). Як запобігти цьому? Відповіді на це запитання і намагалися знайти учасники засідання круглого столу.

Обговорення проблеми йшло паралельно у кількох напрямках, які охоплювали історико-археологічну, екологічну і виховну складові, а також прикладний аспект.

Говорячи про природничу цінність Ялівщини, Юрій Карпенко зазначив, що територія парку – це унікальні в межах України ландшафт і флора. Лише деревні форми рослин нараховують 101 вид. За підрахунками біологів, в Ялівщині росте 42 тисячі дерев сосни звичайної, близько 200 видів сосни австрійської, а також види, які взагалі унікальні для Чернігівського Полісся: коркове дерево, широколиста американська липа, ліщина деревовидна.

За всіма ознаками Ялівщина є об’єктом природо-охоронного фонду. Але дивна ситуація – всі начебто «за», але на справі про збереження парку турбуються лише небайдужі ентузіасти. А ті, хто має вирішувати дану проблему «по службі», роблять все навпаки...

Доцент кафедри біології ЧДПУ Марина Колесник звітувала про роботу погоджувально-експертної комісії (ПЕК) з проблем Ялівщини за період з січня 2007 по жовтень 2009 року. Зупинюсь на найголовнішому.

Ще в лютому 2007 року ПЕК подав клопотання до органів обласної і міської влад про відновлення природо-заповідного статусу Ялівщини у форматі регіонального ландшафтного парку (РЛП). Пройшло більш ніж 2,5 роки – рішення немає.

Тривалі зволікання практичного втілення ініціативи громадян міста щодо повернення Ялівщині природно-заповідного статусу дали змогу міській владі приватизувати 18 гектарів лісорозсадника на території Ялівщини (а він працював відразу на три регіони: Чернігівську, Гомельську і Брянську області), включаючи стародавнє городище – пам’ятник археології національного значення.

Ряд рішень міської влади призвели до приватної та комерційної забудови Ялівщини, яка триває досі. Майже 16 га території лісопарку було передано Чернігівському райагролісгоспу – там були створені садові товариства. Зі сходу на Ялівщину продовжують «наступати» гаражі.

Зіткнувшись із стійким небажанням конструктивної співпраці та штучним затягуванням вирішення питання про створення РЛП «Ялівщина», приватизацію 18 га лісорозсадника і подальшими спробами приватизації природоохоронної території Ялівщини, влітку 2007 р. ПЕК вимушений був звернутися до громадськості Чернігова з проханням про підтримку.

Свої підписи поставили більше 5 тисяч мешканців міста, 18 громадських організацій та 25 учасників міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю відкриття Мезинської палеолітичної стоянки.

Але міська влада цим знехтувала. Управління архітектури та містобудування визначило статус лісопарку як ландшафтний рекреаційний парк відпочинку у категорії міського парку, а не природно-заповідний об’єкт у форматі РЛП.

У переліку вихідних даніх за межі лісопарку «Ялівщина» виводяться зони, які історично завжди входили до складу лісопарку, а пізніше ботанічного саду, який існував на території Ялівщини з 1944 року. Це надає можливість землевласникам та землекористувачам зазначених територій змінювати їх цільове призначення, вести будь-яку господарську та іншу діяльність на власний розсуд.

Найгірше ж попереду – на території Ялівщини планується будівництво як мінімум 8 автостоянок, прогулянкових алей та доріжок завширшки від 3 до 4,5 м і – увага! – головної паркової дороги завширшки 9 метрів.

Невже зрозуміємо цінність і значення Ялівщини для Чернігова лише тоді, коли її втратимо?...

Учасники засідання «круглого столу» прийняли план рішення, на яких базуватиметься подальша діяльність ПЕК, та написали відкритого листа-звернення. Про це – у найближчих матеріалах «Високого Валу».

Коментарі (1)

Горжанка | 2009-10-25 12:51

вы назовите фамилии тех чиновников, которые тормозят нормальный выход из ситуации. и фамилии тех, кто собирается строиться и жить в Яловщине. эти люди, уверена, боятся огласки. вот и назовите. город должен знать своих "героев". одного - сашу соколова - мы уже давно знаем.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Деснянський райсуд вже рік з професійною охороною

SVOBODA.FM