Два ювілеї Чернігівського національного педуніверситету

Дві визначні дати в цьому році має Чернігівський національний педагогічний університет.

Це – 95-річчя від дня створення у липні 1916 року Чернігівського учительського інституту, родовід якого сягає сивої давнини – Чернігівського колегіуму, заснованого у 1700 році за взірцем Києво-Могилянської академії та 50-річчя від того часу, коли Постановою Ради Міністрів УРСР № 300 від 28 березня 1961 р. навчальному закладу було присвоєно ім’я Тараса Шевченка.

Педагогічні ідеї засновників колегіуму Л.Барановича, І.Максимовича, А.Стаховського, І.Галятовського увійшли до скарбниці педагогічної думки і заклали підвалини вищої освіти.

У 1786 р. колегіум було реорганізовано в духовну семінарію, яка, як і її попередник, продовжила підготовку вчителів.

Нові соціально-економічні умови і культурні запити суспільства привели на початку ХХ ст. до суттєвої перебудови системи педагогічної освіти. Естафету в підготовці вчителів перейняв Учительський інститут (1916), який розпочав свою діяльність як навчальний заклад вищесереднього типу зі словесно-історичним, фізико-математичним і природничо-географічним відділами. Новостворений навчальний заклад успадкував унікальну бібліотеку духовної семінарії. Крім того, в його стінах продовжили роботу найбільш досвідчені викладачі семінарії.

У 1919 році Учительський інститут зробив свій перший випуск і був реорганізований у педагогічний з чотирирічним строком навчання.

І в подальші роки, в залежності від завдань, які стояли перед суспільством і школою, інститут неодноразово реорганізовувався (інститут народної освіти – 1920 р., інститут соціального виховання – 1930 р., педагогічний – 1933 р., учительський – 1935 р., об’єднаний учительський і педагогічний – 1939 р.). У 1954 р. за рішенням Колегії Міністерства освіти УРСР, реорганізується в педагогічний і діє аж до 13 березня 1998 р., до надання йому нового статусу – Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.

За роки свого існування наш навчальний заклад підготував понад 50 тисяч молодих учителів, які роз’їхались по всьому колишньому СРСР.

Багаторічна діяльність нашого закладу сповнена натхненної праці, напруженого пошуку ефективних методів підготовки вчительських кадрів. Гордість університету – його вихованці. Наші випускники – вчителі, педагоги, вихователі, керівники шкіл, державних установ, діячі науки, техніки, культури. Серед них відомий український письменник Олекса Десняк (О.Г.Руденко); доктори педагогічних наук, професори О.Г.Богданов та І.І.Стебун; доктори історичних наук, професори В.А.Дядиченко і Ф.Є.Лось; доктор історичних наук, професор, дійсний член Академії наук СРСР О.Л.Нарочницький; доктор філософських наук, професор Ф.Я.Москаленко; колишній заступник міністра освіти УРСР П.А.Миргородський та багато інших діячів.

Присвоєння імені Тараса Шевченка сприяло піднесенню всього навчально-виховного процесу. Його своєрідний наказ „Учітеся, брати мої, Думайте, читайте  і чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь” безпосередньо стосується нас, ковалів педагогічних кадрів, завтрашніх учителів – педагогів – вихователів.

За 95 років, в тому числі й за півстоліття з іменем Великого Тараса, колектив інституту, а з 13 березня 1998 р. – педуніверситету, пройшов тернистий, але сповнений невтомності шлях, напруженого пошуку ефективних методів підготовки вчительських кадрів. Велика заслуга у відродженні і становленні інституту в післявоєнний період належить професору Костарчуку Віктору Миколайовичу, який очолював інститут рівно 27 років (січень 1955 – січень 1982 рр.). Понад 23 роки (січень 1982 – квітень 2005 рр.) вів інститут-університет уперед професор Явоненко Олександр Федотович.

Сьогодні наш навчальний заклад є провідним, найвищого – четвертого рівня акредитації, у складі якого Інститут історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського і сім факультетів (фізико-математичний, технологічний, фізичного виховання, початкового навчання, хіміко-біологічний, психолого-педагогічний, філологічний), де за 18 спеціальностями навчається понад 5500 студентів денної і заочної форм навчання.

Навчально-виховний процес забезпечують 36 кафедр, на яких понад 60 відсотків професорсько-викладацького складу – доктори наук і професори, кандидати наук і доценти.

Одним із пріоритетних напрямків науково-технічної діяльності університету є підготовка науково-педагогічних кадрів.

На сьогодні в аспірантурі університету навчається 124 аспіранти, з них на денному відділенні – 72. У докторантурі – 2 докторанти.

Відповідно до наказу Вищої атестаційної комісії України в університеті продовжили роботу три спеціалізовані вчені ради з правом прийняття до розгляду та проведення захистів кандидатських дисертацій за спеціальностями: Історія України і всесвітня історія, Теорія та методика професійної освіти, Теорія та методика трудового навчання, Загальна педагогіка та історія педагогіки, Теорія і методика навчання (фізичне виховання).

Університет видає «Вісник Чернігівського національного педагогічного університету» з трьох серій («Педагогічні науки», «Психологічні науки», «Історичні науки») та журнал «Сіверянський літопис», які включено до переліку видань ВАК України, в яких можуть друкуватися результати дисертаційних досліджень. Крім того, університет у якості співзасновника здійснює видання наукового збірника «Сіверянський архів» та журналу «Сумська старовина».

Університет виконує фундаментальні та прикладні дослідження, що фінансуються за державним замовленням, Міжнародними грантами.

Щороку активізується науково-дослідницька діяльність університету. Так, тільки у 2010-2011 навчальному році опубліковано 12 монографій, 4 підручники, 64 навчальних посібників, 1320 статей, в тому числі 990 у фахових виданнях України.

Щороку в університеті проводяться міжнародні, всеукраїнські та міжвузівські наукові конференції.

Студенти університету постійно беруть участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук, а також у Всеукраїнській студентській олімпіаді, інших престижних наукових формах.

Університет бере участь у виконанні регіональних наукових програм і проектів. За участі і підтримки Чернігівської облдержадміністрації здійснено комплекс археологічних досліджень та реставраційних робіт по відродженню козацької столиці Батурина, культурно-історичного комплексу давньоруського міста Любеча. За наслідками робіт експедиції підготовлено умови для реставрації та музеєфікації багатьох історичних пам’яток.

Останнім часом університетське життя позначилось появою нових духовних пагонів, на верхів’ях яких закріпилися чудові традиції: щорічні презентації першокурсників, конкурс «Студент року», тепле й зворушливе вшанування ветеранів війни, велелюдне, але по-родинному затишне, святкування Дня працівників освіти, щорічне проведення низки заходів, присвячених пам’яті Тараса Шевченка, творчі і спортивні досягнення студентських театрів «Ілюмінатор», «АмаТея», волейбольного клубу «Буревісник».

Поряд з ефективними, вже перевіреними формами виховної роботи постійно з’являються і нові. Так, цього року, вже втретє поспіль у нашому університеті відбувся міжнародний молодіжний театральний фестиваль «Простір», учасниками якого, окрім аматорських студентських колективів з українських навчальних закладів, стали театри з Росії, Білорусі, Прибалтики. Особливо цінним тут є те, що левова частка в організації й проведенні фестивалю належить студентському самоврядуванню нашого університету. Приємними фактом стало для всіх нас присвоєння студентському театру «Ілюмінатор» (художній керівник Норов Олександр Олександрович) статусу народного аматорського колективу, що є визнанням мистецького вишколу наших студентів.

Університет має сучасну матеріальну базу: три навчальні і один спортивний корпуси, понад 20 комп’ютерних класів. Книжковий фонд університетської наукової бібліотеки нараховує біля 720 тис. примірників. Створено редакційно-видавничий центр.

До послуг студентів – три гуртожитки, спортивний корпус, їдальня.

В університеті створено систему профорієнтаційної роботи по залученню до навчання молоді, яка має нахил до педагогічної діяльності, працюють постійні підготовчі курси з усіх спеціальностей.

Впродовж останніх п’яти років підготовлено понад 30 майстрів спорту, серед яких майстри спорту міжнародного класу і заслужені майстри спорту. Студенти університету – переможці і призери чемпіонатів світу та Європи. Неодноразово студенти та випускники університету включались до складу Олімпійської збірної.

Метою та основними завданнями навчально-виховного процесу ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка є формування високого професіоналізму майбутніх учителів з сучасним науково-педагогічним мисленням, здатністю до творчого пошуку у навчально-виховному процесі, умінням виробляти індивідуальний стиль педагогічної діяльності, самоудосконалюючи свої знання й уміння.

Ректор Чернігівського національного
педагогічного університету
імені Т.Г.Шевченка,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент Національної академії
педагогічних наук України