Теракт – чия робота? Або Медіа-підтримка терористів. ВІДЕО

Ви вже знаєте: у Москві в метро знову бабахнуло. І не раз. Вам вже «люб’язно» повідомили. З кривавими подробицями. Теж не раз. Усіма можливими способами – телебачення, радіо, Інтернет... Правда ж?

Для чого Вам все це повідомляли? На кого працювали засоби масової інформації, показуючи Вам трупи в метро? Згадаймо: «кожен в міру розуміння працює на себе, а в міру нерозуміння – на того, хто розуміє більше...»

Наскільки відомо мені, загинули 39 осіб і близько сотні поранено. Як Ви думаєте, організатори кількох вибухів на таких об’єктах, як станції метрополітену у Москві, хотіли всього лиш кількох десятків жертв?

Лимони і чоботи: що спільного?

Згадаймо, шановні читачі, як нам минулої зими місцеві торговці намагалися продавати лимони по 40 гривень. А в аптеках «штовхали» пігулки якогось «спецпрепарату» по півтисячі гривень. Хтось з Вас можливо навіть купував. Чому?

Кажуть, цієї весни безсоромні місцеві торговці продавали гумові чоботи по 150-180 гривень. Якщо дійсно продавали за нічим невиправданою ціною, то тільки тому, що хтось купував. Чому ж купували?

Ні, відповідь не грип (який останнім був, телячий чи котячий?) у першому випадку і зовсім не повінь у випадку другому. Відповідь однакова: переляк! Тільки наляканим людям вдасться «впарити» шматок марлі за 10 гривень!

До речі, що сталося в результаті згаданих вище жахів? Звичайна зимова епідемія грипу і сухі весняні тротуари в Чернігові, чи не так?

Медіа-спонсорство

Тлумачні словники так чи інакше пов’язують поняття терору із залякуванням. Але сам по собі вибух у метро не налякає державу з населенням у 140 мільйонів. Для того, щоб шматок вибухівки розміром з батон виконав саме терористичну задачу, потрібна неймовірно потужна спонсорська (!) медіа-підтримка.

І терористи, хто б вони не були – спецслужби РФ чи особи абстрактної «кавказської національності» – її отримують. Абсолютно безкоштовно. Найкращий ефірний час. Головні сторінки сайтів. Та все те у таких масштабах, що кандидати в президенти від найбагатших кланів, як то кажуть, нервово палять осторонь...

«Как быстро современная пресса устроит себе пирушку на такой истории? Будет самый большой сюжет от Бостона до Будапешта за два часа. 10 заложников гибнет... 20... 30... Безжалостно. Падают один за другим. Настоящая, откровенная смерть. С компьютерными усовершенствованиями. На фотографиях можно практически попробовать кровь на вкус...» – говорив терорист з голівудського трилера «Swordfish».

На кого в таких випадках працюють ЗМІ? Можливо, вважають, що на свій рейтинг. Але очевидно, що не на інтереси нашого з Вами спокою. Адже без завзятої, самовідданої і напруженої роботи ЗМІ над висвітленням терористичного акту він... просто не буде виправдовувати сам термін «теракт». Перетвориться на нікому непотрібний пшик.

«Кодекс мы должны чтить»?

Стаття 258-4 Кримінального кодексу України «Сприяння вчиненню терористичного акту» визначає як таке «вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цією метою».

То ж виходить, що давати гроші терористам – це злочин, що карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. А скільки їм треба грошей на все про все? Кілька тисяч «зелених» з огляду на московські витрати? У той же час важко уявити, у які багатозначні суми обійшлася медіа-підтримка цих терористів лиш в Україні...

«Відеокоментар»: Віктор Єфімов роз’яснює співробітникам ФСБ під час лекції необхідність для терористів медіа-підтримки. (З 2005 року В.Єфімов – ректор Санкт-Петербурзького державного аграрного університету.)