Невідоме минуле Чернігівського Борисоглібського собору у XX столітті
Перша половина XX століття, особливо 20-30-ті роки, позначились негативними змінами в культурному житті Чернігівщини.
Звичайно відношення до культових споруд і особливо до представників церкви було негативне і вороже.
Цілком зрозуміло, що багато церков мали також історико-культурну цінність.
Борисоглібський собор, який височив у старовинній частині міста на Валу, займав провідне місце в архітектурі Північного Лівобережжя, був пам'яткою давньоруського часу і фактично був головною культовою спорудою Борисоглібського монастиря, аж до його закриття, наприкінці XVІІІ століття. Відомо, що в XVІІ столітті у соборі знайшли останній спокій православні діячі церкви Амвросій Дубневич, Лазар Баранович, Феодосій Углицький.
Але у 20-30-ті роки XX століття Борисоглібський собор переживав не кращі часи з своєї історії. Як це недивно, зважаючи на антирелігійну політику радянської влади, до кінця 20-х років минулого століття у Борисоглібському соборі відбувались богослужіння.
Згідно архівних документів: «станом на 1930 рік Борисоглібський собор знаходився в занедбаному стані. Відвідувало його 5-10 осіб, переважно старе жіноцтво з бувших людей».
Як вже відомо, у травні 1929 року був створений державний історико-культурний заповідник у Чернігові. Але відвідувачі Держзаповідника були не задоволені з того, що цю пам'ятку досі не було передано до його складу. Цікаво, що відділ культів та міськрада не були проти передачі Борисоглібського собору до складу новоствореного заповідника.
Місцеві пам’яткоохоронці у 1930 році обґрунтували ідею створення на базі Спаського цвинтаря Антирелігійного музейного містечка. Задля цього вони пропонували включити до історико-культурного заповідника Борисоглібський собор, П'ятницьку і Катерининську церкви. Однак, заповідна форма їх охорони так і не була запроваджена.
Період 1932-37 роки взагалі випадає з історії Борисоглібського собору. Фактично немає джерельних матеріалів, які мали прояснити ситуацію з станом собору в цей час. Цей не є дивним, розуміючи які жахливі речі відбувались в цей час в країні, яка будувала «світле майбутнє». Скоріше за все в Борисоглібському соборі було влаштовано склад, який проіснував до кінця літа 1938 року. Згідно архівних документів 17 серпня 1938 року, Борисоглібський собор перейшов у відання обласного музею. Відбулось це у відповідності до рішення Чернігівського облвиконкому.
Влаштування складів у культових спорудах в 30-ті роки XX століття було звичайним явищем. Керівництво місцевих органів влади не розуміло важливість та значення культових споруд як пам'яток, котрі мали культурно-історичну цінність всеукраїнського і навіть світового значення.
З початком Великої Вітчизняної війни, видатна споруда сильно постраждала. Відомо, що були зруйновані склепіння собору, вигоріли всі конструкції з дерева, відбулось це в наслідок попадання авіабомби в будівлю собору. Вже після війни Борисоглібський собор буде відновлений. Але це вже зовсім інша історія...
Данило РИГА, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 8397 |
































Коментарі (3)
Іван | 2012-10-20 20:08
Анатолій Мазур | 2012-10-17 23:06
Анатолій Мазур. Національна спілка журналістів України.
чернігівець | 2012-10-16 11:02