Артем Стах: Я просив у вас хабара?

Довгоочікувана поява у залі суду головного свідка по справі Артема Стаха, з якого нібито й вимагав хабар пан Стах, бажаного звинуваченням ефекту не призвела, а скоріш зіграла на руку захисту.

Свідок говорив неохоче, постійно скаржився на свою погану пам’ять та навіть не зміг упізнати людину, якій він начебто передавав хабар.

Три «прем’єри»

- Та не прийде він, - говорили в кулуарах про головного свідка Білоброва перед початком чергового дня судового засідання у справі Артема Стаха. – І те, що суддя зобов’язав доправити його у примусовому порядку, суті не міняє – міліціянти не приведуть Білоброва до суду, оскільки самі й сфабрикували справу проти Артема Стаха.

- Підсудні є, адвокати і прокурор на місті, - оглядав присутніх суддя. – Перевіримо свідків. Свідок Білобров присутній?

- Так, - після невеличкої паузи пролунав голос із останніх рядів. Це «так» здивувало зал, який у своїй переважній більшості на Білоброва не чекав, та спровокувало перешіптування серед присутніх.

Разом із Білобровим, заступником директора ТОВ «Прем’єр-пластик», який стверджує, що саме з нього вимагав хабара начальник управління торгівлі Чернігівської міськради Артем Стах, також з’явилися ще два свідки – директор ТОВ «Прем’єр-пластик» Олександр Сайко та начальник виробництва цього ж ТОВ Михайло Приймаченко.

Після перевірки присутніх, суддя попросив свідків Сайка та Приймаченка покинути залу та чекати своєї черги у коридорі, а свідка Білоброва попросив до «трибуни».

Після ідентифікації особи свідка, який дійсно виявився Білобровим Святославом Володимировичем, жителем міста Києва 1978-го року народження, заступником директора ТОВ «Прем’єр-пластик», суддя попросив його розповісти про події, що передували його (Білоброва) виклику до суду у якості головного свідка.

- Я вже давав свідчення, - відповів пухнастий молодий чоловік середнього зросту.

- Могли б ви ще раз переповісти, - попросив суддя.

- Ми займаємось виробництвом та продажем поліетиленових пакетів, які виготовляємо у Чернігові, у приміщенні за адресою вул.. Квітнева 23а., - почав Білобров. - ТОВ «Прем’єр-пластик», засноване у 2004-му році, виготовляє та здійснює оптовий продаж продукції лише за попередніми замовленнями клієнтів, із нанесенням на пакетах логотипу замовника.

Мобільний Стаха

Але після початку економічної кризи, кількість замовлень різко скоротилася, а на стику 2008-09 років і взагалі три місяці замовлень не було.

Ми разом із Олександром Сайком, з яким є засновниками ТОВ та володіємо ним на рівним правах, вирішили розпочати роздрібну торгівлю нашою продукцією, для чого я знайшов приміщення за адресою вул. Любецька 45.

Також я дізнався, що для здійснення торгівлі необхідний відповідний дозвіл. Я поїхав до Чернігівської міськради, з’ясував, де видають дозволи на торгівлю. Саме під час розмови у міськраді, мені повідомили і номер мобільного телефону начальника управління торгівлі Артема Юрійовича Стаха.

Я зателефонував пану Стаху, але він був зайнятий і попросив передзвонити пізніше. Через декілька днів я зателефонував удруге і Артем Юрійович запропонував під’їхати до управління торгівлі.

Коли я опинився в управління торгівлі, начальника на місті не було, і мене проконсультували працівники управління щодо отримання дозволу на торгівлю..

Під час консультації, підійшла секретарка пана Стаха, та повідомила, що телефонував Артем Юрійович та сказав, щоб я написав заяву.

Днів через 10 я знову зв’язався зі Стахом та зустрівся з ним особисто у його робочому кабінеті. Під час розмови, Артем Юрійович проінформував мене щодо переліку необхідних для отримання дозволу документів, а також сказав, що найближчим часом відбудеться сесія міськради, яка прийме рішення по видачі дозволів. Я ж до цього часу, за словами пана Стаха, зберу всі необхідні документи.

«1000$»

Під час третього мого візиту до управління торгівлі, Артем Юрійович заявив, що вирішить усі мої питання з дозволом, але для цього необхідно …і протягнув мені папірець із написом «1000$» на ньому.

Я так зрозумів, що для отримання дозволу, мені слід дати хабара, оскільки без нього дозволу не буде.

Після того, як я зібрав більшість необхідних документів (не вистачало лише довідок із санепідемстанції та від пожежників), зателефонував Стаху та поцікавився можливістю отримання дозволу ще й на склад по вул. Квітневій 23. Він відповів, що й по Квітневій можливо вирішити на аналогічних умовах.

Сума не озвучувалася, але я зрозумів, що також за $1000.

- А коли можна отримати дозволи? - спитав я.

- Та хоч завтра, - відповів Артем Юрійович.

День Х

На завтра я не міг і повернувся до Чернігова лише 20 березня. Біля Макдональдсу мене зустрів Миша Приймаченко (начальник виробництва ТОВ «Прем’єр-пластик), як це він робить завжди, оскільки Чернігова я не знаю, і Миша весь час возить мене містом куди треба на своєму власному авто.

Це було десь о 10-й ранку. Я зателефонував Артему Юрійовичу і він підтвердив, що на його умовах дозволи можна отримати.

Після розмови зі Стахом я вирішив звернутися до міліції і спитав у Миши, якій раніше працював у ДАІ, де знаходиться найближчий відділок. Міліція виявилася зовсім поруч (будівля УМВС України у Чернігівській області, - автор).

У міліції мене вислухали, попросили написати заяву, а потім дали барсетку (я подумав, що у ній якість звукозаписуючі пристрої) та 2000 доларів. Пояснення стосовно заяви я писав у міліції вже пообідні.

Далі я поїхав в управління торгівлі до Стаха, де написав заяву на отримання дозволу по Квітневій. Потім пан Артем протягнув мені жовтий папірець із номером телефону та іменем Гриша й попросив зустрітися із його помічником.

Я так зрозумів, що Артем Юрійович хоче, щоб я передав хабара Гриші. На останок я спитав «Чи можливо сьогодні отримати дозволи?» і отримав стверджувальну відповідь.

Миша, Гриша й Білобров

Перед дзвінком Гриші, я вирішив оплатити квитанції, що є обов’язковим державним платежем при отриманні дозволу (за один дозвіл слід сплатити близько 300 гривень). Але сплатити не вдалося, оскільки касир вимагав для оплати ідентифікаційний номер, а тому ми вирішили їхати до Миши додому за його кодом.

Раптово мені прийшла думка, що у банку можна зустріти людину із кодом, яка, можливо, погодиться допомогти із платежем. Так і сталося.

Потім зателефонував Гриші і він пообіцяв приїхати через декілька хвилин на сірій Мазді, у яку я й пересів одразу по його прибутті. Із Мазди я зателефонував Артему Юрійовичу і сказав, що передаю гроші Григорію.

Слід зазначити, що всі ці показання пан Білобров давав дуже повільно і розпливчато. Майже три години судді довелося витягувати із нього по одному слову, а Білобров весь час заводив «не знаю», не пам’ятаю», не «впевнений», «можливо» тощо. Із всіх його свідчень, впевнено він говорив тільки тоді, коли представлявся.

- Підсудний Бущак, встаньте! – звернувся суддя. – Свідок подивіться, будь ласка, чи цьому чоловікові ви передавали гроші?

- Не знаю, у мене погана пам’ять на обличчя. Можливо йому, але я не впевнений, оскільки ту людину бачив лише раз у житті.

Через декілька годин після передачі хабара, я зателефонував до співробітника міліції, який давав мені гроші та барсетку, і він повідомив, що Артем Стах заарештований.

Після цих слів, Святослава Білоброва почали допитувати зацікавлені особи.

Склад у жилому будинку

Прокурор: Ви говорили, що у вас був неповний пакет документів - були відсутні довідки із СЕС та пожежників. Що сказав на це Стах?

- Сказав, що може вирішити питання і без тих довідок.

- Чи на сьогодні ви отримали дозволи на торгівлю?

- Ні, мені пояснили, що наші документи поки що вилучені.

Адвокат Стаха: Ви підписували договір на оренду приміщення по вул. Любечській 45. Але за даною адресою знаходиться жилий будинок, про це є довідка БТІ.

Білобров: Не може бути, я ж оглядав будівлю.

- Ви говорили, що ваше виробництво знаходиться на Квітневій 23, але за даною адресою вашого приміщення немає. Ваше – на Квітневій 23а.

- Мабуть, я помилився.

- Ви перевіряли документи власника складу по Любечській 45, а також з’ясовували чи саме йому належить склад?

- Ні, нічого я не з’ясовував. Я ж грошей за оренду не сплачував, тому мені було байдуже і кому належить склад.

- Ви раніше писали подібні заяви до міліції?

- Ні.

- Хто із співробітників міліції вів ситуацію?

- Не знаю, я їх не бачив.

- Чи були 20 березня у Чернігові київські міліціонери?

- Не знаю.

- Ви говорили кому-небудь про те, що Стах вимагає у вас гроші?

- Тільки Сайко.

- Коли?

- Можливо, після того, як Стах написав на папірці «1000$».

- Коли ви 20 березня були у кабінеті Стаха, він виходив?

- Не знаю, можливо. Я не пам’ятаю.

- Ви підписували які-небудь документи стосовно вилучення у вас папірця із номером телефону та написом «Гриша»?

- Ні, я його віддав просто так.

- Ви, знаходячись у машині Бушака, розмовляли по телефону зі Стахом. У нас є роздруківка тієї розмову, де ви говорите «Віддаю два за два».

- Мабуть і говорив, маючи на увазі 2 тисячі за два дозволи.

- А Стах вам не говорив у відповідь, що нічого не слід передавати.

- Ні.

- Ви декілька разів телефонували Артему Стаху, а чи телефонував він вам?

- Не пам’ятаю, може й телефоновув.

Неоднозначні натяки

Потім почав ставити питання адвокат Григорія Бушака.

- Чи звертались ви у Києві до міліції або прокуратури?

- Не пам’ятаю, мабуть не звертався. Щодо хабара, то я відразу вирішив не давати. А от стосовно звернення до міліції, сумнівався до останнього.

- Скажіть, будь ласка, навіщо ви оплачували квитанції для дозволу на торгівлю після звернення до міліції? Яка потреба в цьому була?

- Не знаю, я думав що дозволи я у будь-якому випадку отримаю.

Також питання Білоброву поставив і Артем Стах?

- Від мене та співробітників управління торгівлі ви отримали список всіх необхідних документів для отримання дозволу на торгівлю. Чи звертались ви за довідками у СЕС та до пожежників?

- Не звертався.

- Я просив у вас хабара?

- Прямо ні, але постійно неоднозначно натякали.

Оскільки після цього питань до свідка Білоброва вже не було, то суддя оголосив обідню перерву до 14.00 і всі розійшлися.

Міліція своїх не забуває

- Ви бачили того свідка, - почалися обговорення у коридорі. – Впевнений, що міліціянти піймали його десь на дискотеці із травкою та щоб не відкривати справу, попросили «допомогти» міліції.

Теж саме і з його водієм Мишею, що працював раніше у ДАІ. Із міліції просто так не відпускають, мабуть накоїв чогось і його замість арешту звільнити, але попросили співпрацювати у майбутньому.

Після перерви, до допиту був викликаний Олександр Сайко, компаньйон Білоброва та директор ТОВ «Прем’єр пластик».

- Білобров мені лише говорив, що для отримання дозволу на торгівлю у Чернігові, слід дати хабара 1000 доларів.

- А кому хабар?

- Він називав тільки прізвище чоловіка. Стах, здається.

- Поясніть, будь ласка, - почав батько Артема Стаха Юрій Михайлович, коли йому надали слово, - ви говорили, що бізнес у вас не йшов, не було ринків збуту. Навіщо ж у такому разі вам потрібні були два дозволи?

- Ми збиралися розширити виробництво, почати роздрібну торгівлю.

- Чи не простіше було б спочатку спробувати як піде на одному складі, і у разі успіху, взяти дозвіл на другий. Можливо б у вас справи не пішли у першому, і другий не знадобився б взагалі. Навіщо такий невиправданий ризик?

- Я не знаю, цим питанням займався Білобров. Можливо він хотів одразу все вирішити.

Міцний сон

Далі підключився адвокат Артема Стаха.

- Коли уперше Білобров сказав вам про хабар?

- Напевне, у березні.

- Чи телефонував вам Білобров 20 березня між 10 та 10.30?

- Не пам’ятаю. Знаю, що він казав «хабара давати не буду. Мабуть, піду у міліцію».

- Чи на сьогодні отримали ви дозволи на торгівлю.

- Ні, мабуть ми будемо шукати можливості у інших містах, якщо у Чернігові не вийшло.

- Обговорювали ви із Білобровим питання про міліцію зранку 20 березня?

- Він мені телефонував десь у 20-х числах, і я йому сказав, щоб вирішував так, як вважає за потрібне.

- Чи радились ви з ким-небудь у Києві із цього приводу?

- Ні.

Артем Стах також ставив питання Олександру Сайку.

- Чи говорив вам Білобров, що звертався до управління торгівлі і отримав список необхідних для отримання дозволу документів?

- Не пам’ятаю, точна знаю говорив, що для отримання дозволу необхідно заплатити 2000 доларів хабара.

- А чи не виникало у вас думки, що Білобров хоче вас обдурити – отримати дозволи, а 2000 доларів забрати собі?

- Я Білоброву довіряю.

Наступним свідком був начальник виробництва ТОВ «Прем’єр-пласти» Михайло Приймаченко, що виконує роль водія Білоброва, коли той приїжджає до Чернігова.

Пан Приймаченко одразу проінформував про своє життєве кредо «менш знаєш – міцніше спиш».

Даішники колишніми не бувають

Приймаченко повідомив, що знає він мало, оскільки не цікавиться тим, що його не стосується. У процесі його допиту виявилося, що раніше він працював у міському ДАІ, із якого пішов за власним бажанням.

На останок допитали пана Шевцова, що укладав договір оренди складу із Білобровим по вулиці Любечській 45. Із його слів стало відомо, що хоча договір із Білобровим вони й уклали, але без підписання договору прийому-передачі та сплати коштів за оренду (25 грн за квадратний метр) договір оренди не дійсний.

Таким чином, де збирався торгувати Білобров лишається загадкою ще й тому, що склад знаходиться за адресою Любечська 46д, а договір укладений на Любечську 45, де розташований жилий будинок.

Фото: Персональна Web-сторінка Артема Стаха